Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 6 частини 2 статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму» (далі – Закон) адвокати, нотаріуси та інші особи, які надають юридичні послуги, як спеціально визначені суб’єкти зобов'язаний повідомляти Держфінмоніторинг України про:
- фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, - у день виникнення підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких операцій або спроби їх проведення;
- виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, - в день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це визначені законом правоохоронні органи.
В той же час, згідно з частиною шостою статті 8 Закону нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкт) не повідомляє Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо фінансових операцій, у разі, якщо відповідна інформація стала йому відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень.
Таким чином, нотаріус повідомляє Держфінмоніторинг України про фінансові операції з посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості на суму, що дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті еквівалентну 400 000 гривень, лише у випадку, якщо у нього виникають підозри, що такі операції пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом або якщо вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.
Крім того, згідно з частиною сьомою статті 8 Закону адвокати, особи, які надають юридичні послуги, не Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов'язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону рішення про подання або неподання Держфінмоніторингу України інформації про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймається суб’єктом. У разі прийняття рішення про подання Держфінмоніторингу України інформації про фінансову операцію така інформація подається не пізніше 10 робочих днів з дня її реєстрації.
У таких випадках, згідно з частиною четвертою статті 12 Закону, подання суб’єктом інформації до Держфінмоніторингу України в установленому порядку не є порушенням професійної таємниці.
Слід зазначити, що сам по собі факт посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що сума такої операції дорівнює чи перевищує 400 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 400 000 гривень не є безпосередньою підставою для повідомлення Держфінмоніторингу України про зазначену фінансову операцію як таку, що пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.
Згідно з пунктом 21 Порядку взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державному комітетові фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 (далі – Порядок взяття на облік) суб’єкт у визначених Законом випадках надсилає Держфінмоніторингу України повідомлення про фінансову операцію, що внесена до реєстру, за формою (№ 2-ФМ) та в порядку його заповнення, встановлених Держфінмоніторингом України.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на облік повідомлення про фінансову операцію складається з інформації про суб’єкта, який її надсилає, та інформації про фінансову операцію, що внесена до реєстру.
Повідомлення про фінансову операцію може містити інформацію про кілька фінансових операцій.
Спеціально визначені суб'єкти мають право надсилати Держфінмоніторингу повідомлення про фінансові операції на паперових носіях незалежно від їх кількості (пункт 24 Порядку взяття на облік).
Якщо з будь-яких причин суб'єкт не отримав від Держфінмоніторингу протягом десяти робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом двох робочих днів з дати відправлення повідомлення про фінансову операцію в електронному вигляді, повідомлення про взяття (відмову у взятті) на облік надісланої Держфінмоніторингу інформації, такий суб'єкт (відокремлений підрозділ) звертається до Держфінмоніторингу для з'ясування причини неотримання відповідного повідомлення (пункт 25 Порядку взяття на облік).
У разі отримання від Держфінмоніторингу повідомлення про відмову у взяті на облік суб'єкт зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати його надходження подати Держфінмоніторингу належним чином оформлене повідомлення про фінансову операцію.
У разі подання Держфінмоніторингу трьох неналежним чином оформлених повідомлень про одну і ту саму фінансову операцію інформація про таку фінансову операцію вважається неподаною.
Проте за суб’єктом залишається обов’язок подати до Держфінмоніторингу належним чином оформлене повідомлення про цю фінансову операцію.
Згідно з пунктом 28 Порядку взяття на облік якщо суб'єкт прийняв рішення про відмову від встановлення ділових відносин з клієнтом у зв'язку з неможливістю здійснення його ідентифікації відповідно до вимог законодавства, суб'єкт зобов'язаний протягом одного робочого дня з дати відмови, але не пізніше наступного робочого дня повідомити Держфінмоніторинг про особу, яка мала намір провести фінансову операцію.
Повідомлення про відмову від встановлення ділових відносин з клієнтом складається суб'єктом у довільній формі з викладенням обставин, за яких звернувся клієнт, та із зазначенням всієї наявної інформації про нього.
Пунктом 29 Порядку взяття на облік встановлено, що інформацію на запит Держфінмоніторингу суб'єкт подає на паперових носіях разом із супровідним листом, в якому зазначається перелік документів (копій документів), що подаються. Копії документів повинні бути засвідчені підписом керівника суб'єкта, скріпленим печаткою.