1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи.
При проведенні гендерно-правової експертизи були використані такі акти: Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Пекінська декларація, 1995 р.; Конвенція про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, 1981 р.; Європейська конвенція про транскордонне телебачення, 1989 р.; Конвенція ООН про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, 1998 р.; Рекомендація Rec (2002)2 «Про доступ до офіційних документів» від 21 лютого 2002 р.; Рекомендація CM/Rec (2013)1 Комітету міністрів державам-членам щодо гендерної рівності та ЗМІ від 10 липня 2013 р.
2. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі.
Закон України «Про інформацію» (далі – Закон) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Варто зазначити, що основними напрямами державної інформаційної політики є, зокрема, забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (стаття 3 Закону).
Крім того, принцип рівності жінок та чоловіків в інформаційній сфері відображено у статті 5 Закону, згідно з якою кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частина перша статті 7 Закону передбачає, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Текстуальний аналіз статей Закону доводить, що вони не містять дискримінаційних норм за ознакою статі.
Так, у Законі використовуються терміни: «людина», «особа», «фізична особа», «громадянин», «населення», «суб'єкт», «журналіст» тощо.
Законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що статті Закону є гендерно-нейтральними.
При цьому норми Закону є гендерно-симетричними за наслідками, тобто такими, що не містять прямих посилань на стать, проте однаково впливають на представників різних статей.
3. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства.
У зв’язку з тим, що положення Закону є гендерно-нейтральними, вони не потребують внесення до них відповідних змін.
4. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу.
Гендерно-правову експертизу Закону України «Про інформацію» проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції.
Перший заступник МіністраІнна Ємельянова