Висновок підготовлено відповідно до пункту 2 Плану проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 грудня 2016 року № 1833/7.
При проведенні антикорупційної експертизи були використані такі нормативно-правові акти: Закон України «Про запобігання корупції»; Методологія проведення антикорупційної експертизи, затверджена наказом Міністерства юстиції від 24 квітня 2017 року № 1395/5; Порядок проведення антикорупційної експертизи, затверджений наказом Міністерства юстиції від 18 березня 2015 року № 383/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 19 березня 2015 року за № 303/26748).
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі − Закон) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтею 1 Закону, зокрема, визначено, що індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами першою та другою статті 2 Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Аналіз статей Закону доводить, що частина друга статті 2 Закону, якою передбачено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті, містить положення, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенні фактори).
Так, у вказаному положенні Закону корупціогенним фактором є нечіткість визначення права органу державної влади, наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданих йому повноважень.
При цьому ознакою такого дискреційного повноваження є те, що органу державної влади (Кабінету Міністрів України) дозволяється обрати форму реалізації своїх повноважень − видання нормативно-правового акта (утримання від видання).
Способом усунення корупціогенного фактора є вжиття заходів, що дозволяють знизити ризик виникнення корупційних відносин, а саме чітке визначення права Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою статті 2 Закону та форму реалізації такого права Кабінетом Міністрів України.
У зв’язку з тим, що частина друга статті 2 Закону містить положення, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенні фактори), у вказаному положенні статті 2 Закону необхідно чітко визначити право Кабінету Міністрів України встановлювати об'єкти індексації, які не передбачені частиною першою статті 2 Закону, та форму реалізації такого права Кабінетом Міністрів України.
Антикорупційну експертизу Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції.
Перший заступник Міністра Наталія СЕВОСТЬЯНОВА