Висновок антикорупційної експертизи Закону України «Про охорону дитинства», прийнятого Верховною Радою України 26 квітня 2001 року № 2402-III

1. Підстава для проведення антикорупційної експертизи

Висновок підготовлено відповідно до пункту 4 Плану проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів на 2014 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 грудня 2013 р. № 1295/7.

2. Перелік нормативно-правових актів, використаних під час експертизи

При проведенні антикорупційної експертизи були використані такі нормативно-правові акти: Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»; Методологія проведення антикорупційної експертизи, затверджена наказом Міністерства юстиції від 23 червня 2010 р. № 1380/5; Порядок проведення антикорупційної експертизи, затверджений наказом Міністерства юстиції від 05 серпня 2013 р. № 1608/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 серпня 2013 р. за № 1325/23857).

3. Висновок щодо наявності або відсутності у нормативно-правовому акті корупціогенних факторів

Закон України «Про охорону дитинства» (далі – Закон) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Аналіз статей Закону доводить, що частина сьома статті 24 Закону, якою передбачено, що усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім'ї громадян України, містить положення, що сприяє або може сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенний фактор).

Так, у вказаному положенні Закону корупціогенним фактором є неналежне визначення функцій, прав, обов’язків і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями, індикатором якого є невизначеність чіткого змісту службової діяльності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема видів і категорій справ, які вона має розглядати, самостійності при прийнятті управлінських та інших рішень, обсягу службових повноважень, які підлягають виконанню (службових обов’язків і прав).

Способом усунення корупціогенного фактора є включення норм, що дозволяють визначити відповідальних за виконання державної функції осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; уточнення обсягу їх службової діяльності.

4. Рекомендації щодо усунення корупціогенних факторів

У зв’язку з тим, що у частині сьомій статті 24 Закону міститься положення, що сприяє або може сприяти вчиненню корупційних правопорушень (корупціогенний фактор), у вказаній частині статті 24 Закону необхідно уточнити, які заходи та в якому порядку мають бути вчинені перед тим, як дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем.

5. Найменування структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу

Антикорупційну експертизу Закону України «Про охорону дитинства» проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції.

Міністр юстиціїПавло ПЕТРЕНКО