Під час проведення гендерно-правової експертизи акта законодавства застосовувалися: Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966 рік; Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, 1949 рік; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 рік; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 рік та протоколи до неї; Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 рік; Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, 2005 рік; Конвенція про права осіб з інвалідністю, 2006 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками, 1981 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1951 рік; Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 1965 рік; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966 рік; Рамкова конвенція про захист національних меншин, 1995 рік; Загальна декларація прав людини, 1948 рік; Пекінська декларація, 1995 рік; Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН «Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин», 1992 рік.
Під час проведення гендерно-правової експертизи акта законодавства застосовувалися: Конституція України, закони України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про протидію торгівлі людьми», «Про державні нагороди України», Указ Президента України від 29 червня 2001 року № 476 «Про почесні звання України».
Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі – Закон) визначає правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю – щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.
Аналіз положень Закону доводить, що вони в цілому не містять дискримінаційних норм за ознакою статі.
Так, у Законі використовуються терміни «громадяни України», «особи, яких визнано біженцями», «іноземці», «особи без громадянства», «особи, які потребують додаткового захисту», «особа, яка не має права на пенсію», «особи з інвалідністю», «особи з інвалідністю з дитинства», «діти з інвалідністю», «діти-сироти», «дитина померлого годувальника», «малозабезпечена особа», «одинока особа», «працездатні родичі», «сім’я», «священнослужителі», «церковнослужителі», «одержувачі» тощо.
Разом з тим необхідно зазначити, що Закон містить положення, що мають гендерне наповнення.
Так, згідно з абзацами третім – вісімнадцятим статті 1 Закону особа, яка не має права на пенсію, – дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі – дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону. До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними віку:
58 років – які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
59 років – які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
60 років – які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
60 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
61 рік – які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
61 рік 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
62 роки – які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
62 роки 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
63 роки – які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
63 роки 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
64 роки – які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
64 роки 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
65 років – які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року.
Такі норми, на нашу думку, є спеціальними заходами, передбаченими частиною третьою статті 24 Конституції України, пов’язаними зі встановленням пенсійних пільг, а також частиною другою статті 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», якою передбачено, що не вважається дискримінацією за ознакою статі, зокрема, різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом.
З огляду на вказані положення Конституції України та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначені положення Закону не можна назвати дискримінаційними стосовно певної статі.
Також гендерне наповнення містить положення статті 6 Закону, якою встановлено, що розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю за умовами, передбаченими частиною першою статті 4 цього Закону, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема жінкам, яким присвоєно звання «Мати-героїня», на одну дитину померлого годувальника – 100 відсотків, на двох дітей – 120 відсотків, на трьох і більше дітей – 150 відсотків.
Водночас вважаємо, що така норма є спеціальним заходом, передбаченим частиною третьою статті 24 Конституції України, який полягає в матеріальній і моральній підтримці материнства і дитинства.
При цьому слід зазначити, що Законом України «Про державні нагороди України» відповідно до Конституції України встановлено державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною, згідно зі статтею 1 якого державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.
Статтею 3 цього Закону визначено види державних нагород, зокрема почесне звання України.
Згідно зі статтею 10 вказаного Закону встановлюється таке почесне звання України, як, зокрема, «Мати-героїня».
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476 затверджено Положення про почесні звання України, згідно з пунктом 9 якого почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Слід зазначити, що Законом України «Про державні нагороди України» та Положенням про почесні звання України, затвердженим Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476, не передбачено почесного звання для батька.
З огляду на вказані положення Конституції України, Закону України «Про державні нагороди України», Указу Президента України від 29 червня 2001 року № 476 «Про почесні звання України» зазначені положення Закону не можна назвати дискримінаційними стосовно певної статі.
Положення Закону є гендерно нейтральними, тому не потребують внесення змін.
Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції України.
Заступник Міністра Валерія КОЛОМІЄЦЬ