Під час проведення гендерно-правової експертизи акта законодавства застосовувалися: Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966 рік; Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, 1949 рік; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 рік; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 рік та протоколи до неї; Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996 рік; Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, 2005 рік; Конвенція про права осіб з інвалідністю, 2006 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками, 1981 рік; Конвенція Міжнародної організації праці № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1951 рік; Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 1965 рік; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966 рік; Рамкова конвенція про захист національних меншин, 1995 рік; Загальна декларація прав людини, 1948 рік; Пекінська декларація, 1995 рік; Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН «Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин», 1992 рік.
Під час проведення гендерно-правової експертизи акта законодавства застосовувалися: Конституція України, Цивільний кодекс України, Житловий кодекс Української РСР, Закони України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про протидію торгівлі людьми», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про кооперацію».
Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі − Закон) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Варто зазначити, що гарантії дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків відображені у статтях 1 та 4 Закону, згідно з якими об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
При здійсненні текстуального аналізу статей Закону не виявлено норм, що містять гендерне наповнення.
Так, у Законі використовуються терміни «власники», «співвласники», «представник співвласника», «фізична особа», «суб’єкти права власності», «суб’єкти господарювання», «члени житлово-будівельного кооперативу», «учасники зборів», «голова зборів», «особа», «збори представників», «загальні збори співвласників», «члени правління об’єднання», «голова правління», «управитель», «представники від об’єднання», «сторони», «замовник робіт», «підрядник», «засновник (член) асоціації», «інші особи», «засновник (учасник)», «треті особи», «громадяни», «виконавці окремих житлово-комунальних послуг», «населення», «наймачі і орендарі жилих приміщень», «платники», «користувачі», «орендар», «заінтересована сторона», «довірений представник», «кредитори» тощо.
Оцінка положень аналізованого Закону дозволяє зробити висновок, що положення Закону є гендерно нейтральними (за змістом та наслідками), не призводять до дискримінації за ознакою статі та здійснюють однаковий вплив як на чоловіків, так і на жінок.
Положення Закону є гендерно нейтральними, тому не потребують внесення змін.
Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням цивільного та комерційного права Департаменту приватного права Міністерства юстиції України.