05.09.2022
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Слід зазначити, що відповідно до статті 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частини перша статті 56 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, є:
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п’ята статті 59 Закону).
Водночас інформуємо, що Верховною Радою України 15.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»», що набрав чинності 26.03.2022, яким, зокрема передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
Таким чином, у боржника наявна можливість користуватись коштами на рахунку, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.
При цьому, для того щоб користуватися коштами на рахунку, державним чи приватним виконавцям не потрібно виносити жодних процесуальних документів.
* У разі прийняття змін до законодавства Порядок може бути змінено