Мін’юст, як представник Уряду у судах, виграв апеляцію щодо заборони будівництва у буферній зоні Національного заповідника Софії Київської, тим самим захистивши культурну спадщину світового значення.
Шостий апеляційний адміністративний суд виніс рішення на користь Кабінету Міністрів України у справі 640/4985/20 за позовом ПАТ «Л-Капітал» до Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства культури України, яким скасував рішення суду першої інстанцій. Апеляційним судом постановлено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. А відтак, ПАТ «Л-Капітал» відмовлено проводити будівельні роботи біля Софії Київської.
Нагадаємо, забудовник ПАТ «Л-КАПІТАЛ» вирішив «реконструювати» в буферній зоні пам’ятки ЮНЕСКО готельний комплекс «Прага», збільшивши висотність останнього. Йшлося не лише про іміджеві втрати України, а й про реальну загрозу руйнування всесвітньо відомої пам’ятки, яка перебуває під захистом ЮНЕСКО. Крім того, Софія Київська могла втратити статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО зобов’язав Україну запровадити мораторій на проєкти будівництва в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини — Софії та Лаври. ЮНЕСКО наголосила у своїй оцінці, що в Києві біля Софії потрібно зберегти чотириповерхову будівлю по вул. Золотоворітській, 11 й уникнути надбудови восьмого поверху по вул. Володимирській, 36. Адже це суперечитиме Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи. Більше того, будівля на вул. Володимирській, 36 є пам’яткою архітектури місцевого значення м. Києва.
ПАТ «Л-Капітал» кілька разів звертався до Мінкульту і вимагав погодити спірний проєкт, який суперечить міжнародним зобов’язанням України. Після відмови у погодженні проєкту Мінкультом забудовник звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Суд ухвалив рішення на користь ПАТ «Л-Капітал» та визнав протиправною відмову Міністерства культури України, викладену у листі від 04.04.2019 за № 163/10-2/72-19 у погодженні ПАТ «Л-Капітал» проєктної документації, у тому числі генерального плану об`єкту «Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. «А») та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. «А», «А»,«Б») з об’єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва». Також, за рішенням суду, Мінкульт зобов’язаний був погодити проєктну документацію забудовнику й дозволити роботи в Центральному історичному ареалі столиці.
У квітні 2023 року до справи доєдналися Кабмін та Департамент охорони культурної спадщини Київради. Інтереси уряду представляв Мін’юст, бо рішення суду першої інстанції зачіпало права й обов’язки Кабміну, які значаться в міжнародних договорах. Мін’юст подав апеляцію в інтересах Кабміну, аби оскаржити рішення першої інстанції та довести своє право на захист інтересів України.
«Суди свідомо і безпідставно не залучили Кабмін до участі у справі. Це порушення прав і обов’язків уряду, оскільки ми маємо належно виконувати вимоги Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та забезпечувати дотримання й виконання міжнародних зобов’язань. Цей судовий процес був останнім шансом для Уряду захистити культурну спадщину світового значення. Зрештою, нам це вдалося!»», — зазначила Олена Вакуленко, директорка Департаменту з питань судової практики Мін’юсту.