Мін'юсту - 85
Історія органів юстиції України нерозривно пов’язана з історією Української держави після падіння російського самодержавства. Якщо через відмову від регулярної армії молода УНР не змогла захистити себе від зовнішнього ворога, то від ворога внутрішнього - злочинності - вона захищала себе з першого дня свого існування. Вже у складі першого національного уряду (Генерального секретаріату), сформованого Центральною Радою в червні 1917 року, було секретарство судових справ, пізніше - Генеральне секретарство зі справ судівництва. А 1918 року, коли українську державу очолив гетьман України Павло Скоропадський, було утворено Міністерство судових справ, яке незабаром спеціальним законом перейменовано в Міністерство юстиції. Під його керівництвом діяли 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з\'їздів мирових суддів.
Як розповідає один із найбільших ентузіастів і знавців історії свого відомства, директор Департаменту систематизації законодавства та інформатизації Олександр Пушенко, тривалий час єдиним документом на підтвердження існування закону, який вдалося розшукати, був лист Секретарського відділу Міністерства юстиції до Міністерства закордонних справ від 27 серпня 1918 р. №4121, у якому сказано буквально таке: "По наказу п. Міністра Секретарський Відділ повідомляє, що згідно ухваленого Радою Міністрів закону, затвердженого Ясновельможним Паном Гетьманом від 15 липня 1918 р. назва "Міністерство Судових справ" змінено на назву "Міністерство Юстіції". І ось недавно працівники Державного архіву розшукали текст закону, опублікований в газеті "Державний вісник" від 24 липня 1918 року. Тобто сьогодні ми маємо документальне підтвердження дати заснування Міністерства юстиції України.
Якою ж була структура тогочасного Міністерства? Центральний апарат складався з Міністра, двох Товаришів (заступників) Міністра, чотирьох Членів Консультації Міністра, секретарського та юрисконсультського відділів та двох департаментів. Крім того, при Міністерстві було створене Головне управління місцями замкнення з Головною інспекцією пересилання в\'язнів. Показово, що при Головному управлінні місцями замкнення діяла Рада по справах місць замкнення для розгляду справ по внесенню Міністра Юстиції або Начальника Головного управління. До її складу, окрім начальника Головного управління місцями замкнення, його помічників, Управляючих відділами, Інспекторів, Юрисконсультів і лікаря для особливих доручень в медично-санітарних справах, входили також Голова Київського Апеляційного Суду або Голова одного з Департаментів Суду, Прокуратор Київського Апеляційного Суду або один з Товаришів Прокуратора, Голова Київського Окружного Суду або один з його Товаришів, Голова З\'їзду мирових суддів Київської Округи або один з Мирових Суддів, представник Київського Міського самоврядування, представник Київських Товариств охорони осіб, визволених з місць замкнення та представник Київського товариства поправних закладів для неповнолітніх.
Поряд з керівництвом пенітенціарною системою держави, головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були загальне організаційне керівництво судовими органами, матеріальне забезпечення їхньої діяльності, вивчення судової практики і внесення пропозицій щодо вдосконалення судочинства і судової системи, кодифікація законодавства, підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів, пристосування колишніх правових норм до нових обставин, вироблення української правничої термінології тощо.
Нині систему української юстиції становить Міністерство з підпорядкованими йому Головним управлінням юстиції Мін\'юсту України в АР Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, місцевими управліннями юстиції, а також установами, що належать до сфери управління Мін\'юсту. В структуру органів юстиції входять також органи нотаріату, реєстрації актів громадянського стану, державна виконавча служба, науково - дослідні інститути судових експертиз.
Мін\'юст України очолює Міністр, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в установленому порядку.
За роки незалежності України міністрами юстиції були В.Ф. Бойко (1990 - 1992 рр.), В.В. Онопенко (1992 - 1995 рр.), С.П. Головатий (1995-1997 рр.), С.Р. Станік (1997 - 2002 рр.). З 7 травня 2002 року Міністерство юстиції України очолює Олександр Володимирович Лавринович.
У центральному апараті Міністерства функціонує 30 департаментів, Національне бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, 1 управління, 2 самостійних відділи, а також патронатна служба.
Умовно структурні підрозділи центрального апарату Мін\'юсту в залежності від змісту і основних напрямів їх діяльності можна поділити на декілька груп. До першої можна віднести 10 законопроектних департаментів, головним завданням яких є підготовка та правова експертиза проектів нормативно-правових актів, розроблених центральними органами виконавчої влади та іншими суб\'єктами законодавчої ініціативи. Це департаменти конституційного та адміністративного законодавства; цивільного законодавства; комерційного законодавства; фінансового законодавства; законодавства про зовнішньоекономічну діяльність; законодавства про правосуддя, кримінального і процесуального права та про адміністративну відповідальність; законодавства про охорону правопорядку, національну безпеку і оборону; соціального законодавства та законодавства про працю; законодавства з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля; правової експертизи міжнародних договорів.
Діяльність департаментів міжнародного співробітництва і протоколу; міжнародної правової допомоги; міжнародного права спрямована на вирішення питань міжнародної діяльності та міжнародного співробітництва.
Департаменти представництва інтересів держави в судах України; представництва інтересів України в закордонних юрисдикційних органах юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, здійснюють представництво інтересів держави в судах та інших органах.
Серед структурних підрозділів центрального апарату Мін\'юсту також департаменти організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівного складу міністерства; систематизації законодавства та інформатизації; експертного забезпечення правосуддя; стратегічного планування та зв\'язків з органами державної влади; координації правової роботи та правової освіти підприємств, установ та організацій та інші.
Структура та методи роботи міністерства постійно вдосконалюються. З ініціативи Міністра юстиції України розроблено та подано до Кабінету Міністрів України проект Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності нормопроектної діяльності", яким передбачається покласти на Мін\'юст функцію головного розробника законопроектів, що вносяться Президентом України та Кабінетом Міністрів України, та проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України", спрямовані на підвищення якості підготовки законопроектів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Зокрема проект Указу Президента Прийняття запропонованого Указу визначить статус Мін\'юсту як єдиного нормотворчого центру. Підвищенню ролі Міністерства юстиції у формуванні та реалізації державної правової політики сприятиме також законодавче закріплення його статусу, яке сформульоване у законопроекті Закону України "Про органи юстиції".
Підготував Антон Щегельський,
відділ з питань взаємодії зі ЗМІ.
Tел. 229-88-70
E-mail: press@minjust.gov.ua