23 квітня у м. Києві відбулося офіційне відкриття та перше засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи «На шляху до більш гуманних умов тримання під вартою та скорочення числа повторних правопорушень в Україні» (надалі — DECOPRIS).
Проєкт заснований на результатах, досягнутих у межах Спільного Проєкту ЄС та Ради Європи «Підтримка в’язничної реформи в Україні» (JP SPERU), Спільного Проєкту ЄС та Ради Європи «Підтримка в’язничної реформи в Україні плюс» (JP SPERU+) та 11-річної програми групи Помпіду в галузі кримінального правосуддя та охорони здоров’я у в’язницях.
Під час вітального слова пан Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні, висловив вдячність Міністерству юстиції України та національним партнерам за продовження управління в’язничною системою в нелегкі часи повномасштабної війни та прихильність і готовність до побудови сучасної пенітенціарної системи у відповідності із стандартами Ради Європи.
Також пан Янчак зазначив: «Проєкт DECOPRIS спрямований на посилення захисту прав ув’язнених через покращення якості управління в’язницями та реабілітацію ув’язнених в Україні відповідно до висновків інституцій Ради Європи та національних моніторингових органів. Проєкт повністю відповідає Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 рр.»
З вітальною промовою виступила Олена Висоцька, заступниця Міністра юстиції України. Пані Висоцька відмітила значні успіхи під час спільної реалізації минулих проєктів у пенітенціарній сфері, зокрема SPERU та SPERU+, та висловила сподівання на нові досягнення в рамках співпраці з новим проєктом DECOPRIS. Окремо пані заступниця Міністра додала, що «з таким проєктом набагато легше реформувати пенітенціарну систему, адже основи плідної співпраці вже закладені».
Михайло Подоляк, начальник Департаменту протидії порушенням прав людини в правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, у своїй вітальній промові відмітив важливість імплементації повноцінної пенітенціарної реформи задля інтеграції України до Європейського Союзу та запевнив присутніх у інституційній підтримці в’язничної реформи.
Таня Ракусич-Хаджич, голова Відділу співпраці з питань поліції та позбавлення волі Ради Європи, завершила вступну сесію та зазначила, що «Відділ співпраці з питань поліції та позбавлення волі продовжує підтримувати українську владу у досягненні цілей Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова», зокрема щодо розбудови сучасної пенітенціарної системи з акцентом на перехід від каральних до реабілітаційних підходів в умовах війни та післявоєнного періоду відновлення».
Під час презентації проєкту DECOPRIS було окреслено основні очікувані результати проєкту:
Під час заходу національні партнери мали можливість презентувати досягнутий прогрес, поточні потреби та майбутні пенітенціарні реформи. Зокрема, із короткими промовами виступили Сергій Гречанюк, начальник Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Наталія Рибалка, заступниця начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Сергій Васильєв, начальник Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, та Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.
Безпосередньо після відкриття Проєкту відбулося перше засідання Керівного комітету проєкту DECOPRIS. Захід відкрив Ерленд Фалк, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні та зазначив: «Проєкт DECOPRIS спрямований на досягнення стратегічних цілей та планів реформ, ухвалених Урядом України у Стратегії пенітенціарної реформи до 2026 року щодо «створення гуманної системи виконання кримінальних покарань, яка гарантуватиме безпеку в суспільстві та забезпечуватиме соціальну адаптацію засуджених».
На першому засіданні Керівного комітету проєкту «На шляху до більш гуманних умов тримання під вартою та скорочення числа повторних правопорушень в Україні» (DECOPRIS) його учасникам було представлено загальний робочий план та 6-місячний робочий план проєкту. Під час сесії обговорень члени та спостерігачі Керівного комітету мали можливість висловити свої пропозиції, які будуть враховані в подальшій діяльності проєкту.
6-місячний робочий плану проєкту було затверджено одноголосним рішенням членів Керівного комітету. Друге засідання Керівного комітету проєкту заплановано на жовтень 2024 року.