Заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра в інтерв'ю Українському Радіо відповіла на актуальні запитання.
Ми знаємо, що у нас є міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, і Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Який реєстр сьогодні в Україні діє і яка між ними різниця?
Ірина Мудра: «Це два різні Реєстри. Один реєстр створений в Україні в червні минулого року відповідно до постанови Уряду: Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Якщо говорити про міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, то передумовою його створення стала резолюція Генасамблеї ООН, яка була прийнята 14 листопада 2022 року. Зазначеною резолюцією була підтверджена відповідальність Російської Федерації за шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії, та визнана необхідність створення міжнародного компенсаційного механізму, й рекомендовано заснування міжнародного Реєстру збитків. На виконання цієї резолюції Україна разом з партнерами реалізували перший етап, а саме: створили міжнародний Реєстр збитків. Під егідою Ради Європи було укладено Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, до якої приєдналося 43 країни та Європейський Союз. Таким чином на сьогодні ми маємо 44 учасники цього Реєстру. Місцерозташування Реєстру – місто Гаага, Королівство Нідерланди».
Чому обрано саме Гаагу і чому недостатньо було українського Реєстру?
«По-перше, український Реєстр акумулює інформацію виключно щодо майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії РФ. Тобто лише одну категорію збитків. В свою чергу, міжнародний Реєстр збитків налічуватиме понад 40 категорій збитків, втрат та шкоди. Тобто це максимальна база даних, яка буде стосуватися будь-якої шкоди, завданої в Україні фізичним та юридичним особам, а також державі Україна. І оскільки це буде своєрідний каталог вимог до РФ, важливо було зробити його глобальним інструментом, який буде визнаний світом. Адже ми говоримо про те, що виключно Росія є винуватою в цій агресії і вона має сплатити за завдану шкоду, в т.ч. за рахунок своїх активів у повному обсязі. Це її міжнародний обов'язок. І оскільки ми розуміємо, що навряд чи Російська Федерація добровільно це зробить, ми повинні шукати шляхи, як дотягнутися до її активів в інших юрисдикціях. Тому і було дуже важливо, щоб цей реєстр був визнаний на міжнародному рівні. Це підтвердження міжнародної відповідальності РФ за завдані збитки. Тобто оскаржити створення такого Реєстру буде дуже важко і тим паче не існує такої судової інстанції, куди Росія зможе піти і заявити про те, що цей Реєстр був незаконно створений» - зазначила заступниця Міністра.
Як можна подавати заявки до цього Реєстру? Є якась спеціальна форма чи це можна зробити через «Дію»?
Ірина Мудра: «Кілька днів тому Рада Реєстру прийняла, а Конференція Учасників затвердила рішення щодо категорії заяв, що можуть бути внесені до реєстру, форму заяви, яку фізичні особи мають заповнити, і правила заповнення такої заяви. Хочу зазначити, що старт роботи Реєстру починається 2-го квітня 2024 року. Він буде відкритий для прийому заяв. Розпочнеться робота Реєстру з прийому заяв стосовно пошкодженого або знищеного житлового нерухомого майна. Таке рішення прийнято з огляду на те, що в Україні сьогодні існує такий Реєстр і інформацію, яка вже наявна в державному Реєстрі, буде легше передати до міжнародного Реєстру. Але поступово будуть впроваджуватися й інші категорії. Це залежить також від технічних налаштувань, оскільки Реєстр є цифровою платформою, тобто надсилати паперові документи на його поштову адресу не потрібно буде. На першому етапі це можна буде зробити через мобільний застосунок чи портал «Дія». Наразі налаштування завершені, вони будуть відкриті для заповнення заяв 2 квітня. Надалі Рада Реєстру планує в певній черговості відкривати й інші категорії для подачі заяв. Це будуть категорії вимушено переселених осіб, осіб, які зазнали тортур, сексуального насилля, тобто більше вразливих категорій населення матимуть пріоритет. А також категорії заяв щодо майна критичної інфраструктури. Тобто ті категорії, які сьогодні вимагають найбільшої уваги, будуть відкриті наступними».
А як будуть фіксувати в Реєстрі, якщо не потрібно надсилати фото чи інші документи?
«Не потрібно відправляти паперові документи. Але всю доказову базу, наявну в особи, потрібно завантажувати в систему, яка буде доступна в «Дії». Там буде розділ «ідентифікація заявника», в якому потрібно буде заповнити інформацію про себе, розділ «ідентифікація майна» і все, що стосується нерухомості. Реєстраційні дані теж потрібно заповнити. Передбачається можливість через «Дію» отримати інформацію, наявну в державних реєстрах. Інтеграція «Дії» в розгалужену інфраструктуру цифрових сервісів та державних реєстрів в Україні полегшить такий процес. Тому не потрібно буде щось роздруковувати і завантажувати, а можна буде підтягнути через «Дію». Передбачається розділ, який стосується інформації щодо подання заяв до РПЗМ в Україні та отримання компенсації від держави. Така інформація є обов’язковою до заповнення, оскільки подвійної компенсації бути не може. Але якщо особа вважає, що вартість втраченого майна перевищує суму, отриману в Україні, то, звісно, заяву на компенсацію різниці вона також зможе подати. І останній розділ стосується доказової бази. Тобто особа повинна підтвердити (фото, відео, експертними звітами, актами огляду тощо), що в такий-то час в такому-то місці було здійснено руйнування чи пошкодження. Варто також зазначити, що є 3 кваліфікуючі критерії для особи, яка може подати заяви до міжнародного Реєстру збитків. По-перше, збитки, втрати або шкода мають бути завдані починаючи з 24 лютого 2022 року або пізніше. По-друге, збитки, втрати або шкода завдані на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Врешті-решт, збитки, втрати або шкода мають бути наслідком міжнародно-протиправних дій РФ. Тобто такі 3 критерії мають бути наявні одночасно і особа, яка подає заяву, має підтвердити відповідність цим кваліфікуючим критеріям» - повідомила заступниця Міністра юстиції України.