Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» (витяг)

Герб
 

Д Е К Р Е Т
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Про державне мито

Стаття 1. Платники державного мита

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Стаття 2. Об’єкти справляння державного мита

Державне мито справляється:

2) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами; {Пункт 2 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002}

Стаття 3. Розміри ставок державного мита

5. За вчинення актів цивільного стану:

{Абзац перший пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010}

 

а) за реєстрацію шлюбу

0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

б) за реєстрацію розірвання шлюбу:
за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей

0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

{ Абзац третій підпункту "б" пункту 5 статті 3 виключено на підставі Закону N 2398-VI від 01.07.2010 }

{ Абзац четвертий підпункту "б" пункту 5 статті 3 виключено на підставі Закону N 2398-VI від 01.07.2010 }

з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними

0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

{ Абзац п’ятий підпункту "б" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 }

в) за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу)

0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

г) за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов’язаної з реєстрацією шлюбу

3 - " -

д) за видачу свідоцтва у зв’язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням актових записів цивільного стану

0,02 - " -

{ Підпункт "д" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 }

е) за повторну видачу свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану

0,03 - " -

{ Підпункт "е" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 }

{ Установити, що державне мито, сплачене згідно з пунктом 6 статті 3, за винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т" і "у", зараховується у 1994-1998 роках до державного бюджету, і ці кошти спрямовуються на проведення паспортизації громадян згідно з Постановою ВР N 4048-12 від 25.02.94 }

Стаття 4. Пільги щодо сплати державного мита

Від сплати державного мита звільняються:

13) громадяни - за реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв’язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану;

18) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; {Абзац перший пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96}

громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; {Абзац другий пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96}

громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I та II груп;