Кредит у спадок, або Як не платити за чужими боргами?

Спадщина, яку спадкоємець приймає на себе – це не лише права, але й обов’язки спадкодавця. Розписки, штрафи, судові рішення та інші зобов’язання, якщо такі є, теж «йдуть у комплекті» разом зі спадком.

Тільки обов’язки особистого характеру не підлягають компенсації спадкоємцями.

Найбільш розповсюджена «ложка дьогтю в бочці меду» спадку – невиплачені кредити.

Саме з такою ситуацією стикнулася пані Вікторія з Сумщини. У жінки помер батько. Через деякий час їй надійшла повістка із суду про те, що до неї та її брата позивається банк із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладав ще їхній покійний батько. Сума боргу – 5,5 тисяч гривень.

Тоді Вікторія звернулася до Конотопського місцевого центру з надання БВПД. Призначена для захисту інтересів жінки адвокатеса пояснила, що виходячи із норм, встановлених частиною 1 статті 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Проте ні Вікторія, ні її брат не вступили у спадщину, не отримали свідоцтво про право на спадщину, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу. Тому, зі смертю позичальника, відносини між кредитором та позичальником договору припинилися, а його спадкоємці сторонами кредитного договору не були. Такі відносини не можуть регулюватися нормами закону, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов’язань, зокрема такі, як стягнення заборгованості за кредитним договором.

Саме тому, судом було відмовлено у задоволені позовних вимог банку.

Основою правовідносин між клієнтом та фінансовою установою є Цивільний кодекс України. У разі смерті боржника, за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов’язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Крім того, статтею 1281 Цивільного кодексу України визначено обов’язок кредитора пред’явити свої вимоги до спадкоємців протягом 6-ти місяців з моменту, як він дізнався про смерть позичальника. Недотримання цього строку позбавляє кредитора права вимагати виконання спадкоємцями обов’язку по сплаті заборгованості за договором незалежно від того, чи забезпечений цей кредит, чи ні.