Про визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора
Згідно з підпунктом 7 пункту 4 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами), контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та претендують на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі – посада державного реєстратора) у суб’єкта державної реєстрації, крім Мін’юсту чи його територіального органу.
Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації не проводиться щодо осіб, які раніше виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації, крім Мін’юсту чи його територіального органу.
Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, не проводиться щодо осіб, які виконували функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, перебуваючи у трудових відносинах із Мін’юстом чи його територіальним органом у період після 1 травня 2016 року не менше ніж три місяці.
Кому необхідно проходити тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації
Пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон1) встановлено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.
Кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2015 № 2790/5, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1667/28112 (зі змінами).
Так, поняття суб’єкт державної реєстрації вперше отримало нормативне закріплення у Законах України від 26.11.2015 № 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закони №№ 834-VIII, 835-VIII).
Відповідно до вищевказаних законів до суб’єктів державної реєстрації, що наділялись повноваженнями державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема, належали:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
акредитовані суб’єкти (Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» акредитованих суб’єктів виключено із числа суб’єктів державної реєстрації).
Тобто необхідність проходження тестування поширюється на наступних осіб:
- які мають намір виконувати функції державного реєстратора та претендують на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора у суб’єкта державної реєстрації, крім Мін’юсту чи його територіального органу;
- які виконували функції державного реєстратора, але не перебували у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації в розумінні Закону та Закону1 (у відповідних редакціях Законів за №№ 834-VIII, 835-VIII);
- які перебували у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, але не отримували ідентифікатори доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- які отримали сертифікат про підтвердження професійної компетентності у сфері державної реєстрації (відповідні сертифікати, що видавались під час дії експериментального проекту, не можуть прийматись на підтвердження професійної компетентності кандидата на посаду державного реєстратора з огляду на дію нормативно-правових актів в часі).
Звертаємо увагу, що у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави проходження тестування на знання законодавства поширюється на осіб, які виконували функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, перебуваючи у трудових відносинах із Мін’юстом чи його територіальним органом у період після 1 травня 2016 року менше ніж три місяці.
Процедура проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації таких осіб
Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться Мін’юстом у разі надходження від суб’єкта державної реєстрації, на посаду державного реєстратора в якому претендує особа, відповідного запиту в паперовій або електронній формі, в якому зазначаються такі відомості:
прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) претендента (у разі зміни таких відомостей також зазначаються прізвище, ім’я та по батькові до зміни);
До запиту в паперовій формі додаються засвідчені в установленому порядку (рекомендуємо керуватись Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55) копії:
Запит в електронній формі разом з доданими до нього сканованими копіями документів, передбачених цим пунктом, підписується з використанням кваліфікованого електронного підпису та надсилається Мін’юсту з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи – на адресу електронної пошти Мін’юсту.
Скановані копії документів, передбачених цим пунктом, виготовляються з роздільною здатністю не нижче 150 dpi та зберігаються у форматі PDF. Документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл. Скановані копії документів повинні бути придатні для сприйняття їх змісту. За відповідність сканованих копій документів документам у паперовій формі відповідає особа, що підписала відповідний запит.
Запит в паперовій формі може бути поданий до Міністерства юстиції України особисто за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 10, або шляхом надіслання на поштову адресу: 01001 м. Київ, вул. Городецького, 13.
Запит в електронній формі може бути поданий до Міністерства юстиції України шляхом надсилання на офіційні електронні пошти Міністерства юстиції України: callcentre@minjust.gov.ua; themis@minjust.gov.ua.
Повідомлення про дату, час та місце проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, а також прізвище, ім’я та по батькові осіб, які запрошуються на таке тестування, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення.
Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації особам, що проходять тестування, забороняється користуватися додатковими електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватися один з одним.
У разі порушення зазначених вимог особа, що проходить тестування, відсторонюється від подальшого його проходження, про що складається відповідний акт посадовими особами Мін’юсту, у присутності яких проходить тестування.
Відсторонена особа вважається такою, що не пройшла тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.
Загальна тривалість проходження тестування на знання законодавства у відповідній сфері державної реєстрації складає до двох годин.
Після закінчення особою проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації або після закінчення часу, відведеного для його проведення, здійснюється автоматичне визначення результатів такого тестування за допомогою програмного забезпечення.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 281 Порядку тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, під час якого надійшов сигнал (повідомлення) оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій за місцем проведення тестування (далі – сигнал тривоги), переривається до надходження сигналу (повідомлення) про завершення або відбій тривоги (далі – сигнал відбою тривоги).
Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, перерване сигналом тривоги, проводиться заново того ж дня у разі надходження сигналу відбою тривоги до 18 години, а у разі відсутності такого сигналу станом на 18 годину переноситься на іншу дату.
Про дату, час і місце проведення перенесеного тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації запрошеним на нього особам повідомляється відповідно до пункту 23 Порядку.
Особи, які за результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації відповіли правильно на 70 або більше питань тестового завдання, вважаються такими, що пройшли тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації. Решта осіб вважаються такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до призначення на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора, а також отримати доступ до реєстрів.
Суб’єкт державної реєстрації може повторно подати запит для проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації щодо осіб, які його не пройшли.
На виконання вимог пункту 26 Порядку наводимо зразок тестових питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
У якому випадку припиняється дія земельного сервітуту?
Виберіть одну відповідь:
У якому випадку справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується?
Виберіть одну відповідь:
Таксономія щодо сфери державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Крім того, з метою надання методичних та практичних рекомендацій щодо підготовки осіб до тестування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, на офіційному каналі YouTube Міністерства юстиції України розміщено вебінари за посиланнями: