Процедура видачі дублікатів нотаріально посвідчених документів регулюється статтею 53 Закону України «Про нотаріат».
Дублікат нотаріально посвідченого документа видається у разі втрати або зіпсування документа.
Хто може звернутися із письмовою заявою про видачу дублікату нотаріально посвідченого документа:
- особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія;
- правонаступники осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору – в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором;
- спадкоємці осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу.
Хто може видавати дублікати нотаріально посвідчених документів:
- нотаріус за місцем його зберігання (до передачі в державний нотаріальний архів);
- державний нотаріальний архів.
При цьому на дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи приватного нотаріуса.
На сьогодні непоодинокими є випадки, коли у зв’язку із тими чи іншими обставинами не вбачається за можливе отримання дублікату втраченого документа про право власності (наприклад, орган, який його може видати, знаходиться на тимчасово окупованій території), а державна реєстрація прав була проведена на паперових носіях у роки, коли відомості про такі права ще не вносились до інформаційних систем (тобто відповідні відомості не містяться у жодній інформаційній системі).
За такого стану справ звертаємо увагу на можливість звернення до суду.
Так, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом на нерухоме майно.
Отже, втрата чи пошкодження документа про право власності на нерухоме майно не впливає на факт існування самого права власності на таке майно. У певних випадках власнику необхідно здійснити певні дії, які залежать від кожного конкретного випадку.