19 січня 2006 року у конференц-залі готелю «Національний» відбулося громадське обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний № 3456-д від 18 листопада 2005 року), прийнятого Верховною Радою України у першому читанні. Громадське обговорення організували Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, Українська Гельсінкська спілка з прав людини та Міжнародний Фонд „Відродження".
У заході взяли участь відомі науковці, представники органів судової гілки влади, адвокатури, громадських правозахисних організацій, які подали свої висновки щодо проекту Кримінально-процесуального кодексу України.
За результатами громадського обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України учасники обговорення дійшли висновку про те, що Проект Кримінально-процесуального кодексу України містить значну кількість концептуальних недоліків і потребує докорінного перероблення.
Учасники громадського обговорення рекомендували:
Верховній Раді України:
Національній комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права:
12 травня 2006 року учасники „круглого столу" обговорили концептуальні положення нового Кримінально-процесуального кодексу України.
Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права за участю Міністерства юстиції України, фахівців у сфері кримінального і кримінального процесуального права, міжнародних експертів та за підтримки Відділу Радника з правових питань посольства США в Україні, а також Департаменту юстиції США 12 травня 2006 року провела засідання „круглого столу" на тему: "Концептуальні положення нового Кримінально-процесуального кодексу України". А 10 – 11 травня на засіданні робочої групи Комісії за участю міжнародних експертів відбулося попереднє обговорення запропонованого першого варіанту проекту концептуальних положень нового КПК України.
Метою проведення „круглого столу" є напрацювання підходів щодо нового КПК України, що здійснюються на виконання абзацу другого пункту 8 розділу 1 Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженого Указом Президента України від 20 січня 2006 року № 39.
У своєму виступі на засіданні «круглого столу» Сергій Головатий наголосив, що Національна комісія у цьому питанні виходить з того, що в Україні слід мати концепцію державної політики у сфері кримінальної юстиції, яка б стала основою для системного реформування таких сфер, як кримінальне право, кримінальний процес, а також реформування державних органів, що з радянських часів мають умовну назву „правоохоронні", але такими не є, і тому мають бути реформовані у відповідності з європейськими стандартами.
У роботі „круглого столу" взяли участь Бернгем Вільям, професор права Академії права при Університеті Вейна у штаті Мічиган, Детройт (США), а також Воглер Річард Кеннет, старший викладач правознавства Факультету права в Університеті Суссексу, Суссекс (Англія).
Учасники засідання обмінялися думками щодо концептуальних засад нового Кримінально-процесуального кодексу, як складової частини нової державної політики у сфері кримінальної юстиції.
1 червня 2006 року у Міністерстві юстиції відбулося засідання „круглого столу" на тему: "Шляхи і способи кодифікації адміністративно-деліктного законодавства в Україні".
Ініціатором обговорення виступили Центр політико-правових реформ і Національна комісія зі змійнення демократії та утвердження верховенства права за підтримки Офісу Координатора Проектів ОБСЄ в Україні та Міністерства юстиції. Експерти Центру політико-правових реформ презентували проект Концепції Кодексу України про адміністративні проступки.
У заході взяли участь Міністр юстиції Сергій Головатий, керівники структурних підрозділів Мін'юсту, представники Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, наукових установ та громадських організацій.
Відкриваючи засідання „круглого столу", Сергій Головатий наголосив, що унеможливлення свавілля органів влади є одним з головних аспектів утверджуваного в державі верховенства права. За його словами, необхідно створити законодавство, за яким кожний державний службовець або орган влади можуть бути притягнуті до відповідальності за свою діяльність або бездіяльність. Міністр подякував усім, хто причетний до роботи над створенням проекту Концепції, та побажав подальшої плідної роботи.
Учасники засідання висловили свої зауваження до запропонованої Концепції та обговорили проблемні питання. Зокрема, розглядалася необхідність повної кодифікації адміністративно-деліктного законодавства, найбільш обгрунтована назва адміністративного делікту – „адміністративне правопорушення", „адміністративний проступок" чи просто „проступок". Обговорювалися такі важливі питання, як: хто може бути суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних проступків, хто має бути суб'єктом застосування адміністративних санкцій, чи можуть делегуватися підприємствам, установам або організаціям повноваження щодо застосування адміністративних стягнень.
З проектом Концепції можна ознайомитися на сайті Центру політико-правових реформ: www.pravo.org.ua.
22-23 червня 2006 р. відбулося засідання робочої групи Комітету з утвердження верховенства права з підготовки Кримінально-процесуального кодексу України, яке проходило у формі фахових бесід з питань кримінального процесу ФРН.
На цю зустріч були запрошені німецькі експерти Альбрехт Штанге, Старший прокурор федеральної землі Нижня Саксонія, та Др. Буркхард Єнке, Віце-президент Федерального Верховного Суду у відставці. У бесіді також взяв участь Ричард Воглер, Старший викладач з правознавства Факультету права в Університеті Суссексу (Великобританія).
Члени робочої групи відзначили, що на сьогодні найбільший інтерес представляє стадія, яка передує судовому розгляду і судовому рішенню, – досудове розслідування. На початку бесіди німецькі фахівці зробили вступний огляд ролі прокуратури, суду і судді в досудовому розслідуванні в Німеччині, починаючи з історії прокуратури – й до теперішнього стану відносин між особами і інституціями, які ведуть дізнання і попереднє слідство, іншими учасниками кримінального процесу. Після доповіді експерти відповідали на запитання членів робочої групи.
Бесіда пройшла у формі жвавої дискусії, розглядалося багато проблемних питань: фіксація правопорушення (у формі протоколу чи будь-якій іншій формі), роль поліції у досудовому слідстві, забезпечення права обвинуваченого мати захисника, взаємодія прокуратури з адвокатурою, статус потерпілого у кримінальному процесі тощо.
Всі ключові питання розглядалися, виходячи з положень континентальної та англосаксонської систем права. Так, Ричард Воглер відстоював точку зору про необхідність впровадження суду присяжних засідателів як важливого демократичного інституту, що сприяє здійсненню правосуддя, в той час Альбрехт Штанге та Буркхард Єнке аргументували, чому Німеччина відійшла від цього інституту ще на початку XX ст.
Члени робочої групи дійшли висновку, що головним завданням нового КПК України є запобігання правопорушенням з боку посадових осіб, слідчих та інших учасників кримінального процесу на відміну від німецького законодавства, яке ґрунтується на тому, що апріорі учасники процесу добросовісно виконують свої обов'язки.
Наприкінці засідання німецькі експерти висловили своє захоплення діяльністю робочої групи, відзначивши, що почували себе, „як на допиті із пристрастю". Вони сподіваються, що результати дискусії матимуть практичне втілення.