ПРОЕКТ
схвалений
Національною комісією зі зміцнення демократії
та утвердження верховенства права
11 серпня 2006 року
Закон України
"Про судоустрій"
(нова редакція)
Цей Закон визначає правові засади функціонування судівництва в Україні - організації судової влади та здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, систему органів, відповідальних за належний рівень суддівського корпусу, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судівництва.
Розділ I. ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДІВНИЦТВА
Стаття 1. Судова влада
1. Судова Влада в Україні здійснюється встановленими законом судами відповідно до принципу поділу влади, визначеному статтею 6 Конституції України.
2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Стаття 2. Завдання суду
1. Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і основоположних свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Стаття 3. Судова система України
1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».
Стаття 4. Законодавство про судоустрій України
Судоустрій в Україні визначається Конституцією України та цим Законом.
Стаття 5. Здійснення правосуддя виключно судами
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть відповідальність, встановлену законом.
3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.
Стаття 6. Самостійність судів
1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Суди при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише Конституції України і закону.
2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
3. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом.
4. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на безсторонність суду забороняється і має наслідком відповідальність, встановлену законом.
5. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.
Стаття 7. Право на судовий захист
1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
2. Для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ, а також правосудності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
4. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.
5. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.
Стаття 8. Рівність перед законом і судом
1. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання та інших обставин.
Стаття 9. Правова допомога при вирішенні справ у судах
1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді.
2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, визначених законом, правова допомога надається безоплатно.
Стаття 10. Гласність і відкритість судового процесу
1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.
2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, встановлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо технічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються на підставі рішення суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.
3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.
Стаття 11. Мова судочинства
1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.
2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.
Стаття 12. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
4. Невиконання судових рішень має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Стаття 13. Право на оскарження судового рішення
Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 14. Колегіальний та одноособовий розгляд справ
1. Справи у судах розглядаються професійним суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом - колегією професійних суддів, а також за участю народних засідателів чи судом присяжних.
2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Розділ II. СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Стаття 15. Види судів загальної юрисдикції
1. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) вищі спеціалізовані суди;
4) Верховний Суд України.
Стаття 16. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
1. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ.
2. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Стаття 17. Порядок утворення судів та обрання суддів на адміністративні посади
1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Державної судової адміністрації України і Радою суддів України. Голова Верховного Суду України або голова відповідного вищого спеціалізованого суду може звернутися до Голови Державної судової адміністрації України з пропозицією щодо утворення або ліквідації відповідних судів.
2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судів та може бути зміна адміністративно-територіального устрою.
Кількість суддів у судах визначається та може змінюватися Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Радою суддів України, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Голова місцевого суду, голова апеляційного суду та його заступник, голова вищого спеціалізованого суду та його заступник призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів відповідного суду та звільняються з посади Радою суддів України.
При Раді суддів України формується резерв кандидатів на заміщення посади голів місцевих та апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, заступників голів апеляційних та вищих судів. Порядок ведення резерву та проведення спеціальних перевірок кандидатів затверджується з`їздом суддів України.
Суддя може бути призначений на посаду голови чи заступника голови суду, якщо він перебуває в такому резерві не менше шести місяців.
7. Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верховного Суду України, голови Судових палат Верховного Суду України обираються на посаду строком на п'ять років відповідно з числа суддів цього суду та суддів відповідної палати і звільняються з цих посад Пленумом Верховного Суду України.
8. Суддя не може займати посаду голови суду більш ніж два строки підряд.
9. Перебування судді на посаді, зазначеній у частинах п'ятій, сьомій цієї статті, не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.
10. Звільнення судді з посади, зазначеної у частинах п'ятій, сьомій цієї статті, не припиняє його повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на посаді, зазначеній у частинах п'ятій, сьомій цієї статті.
Глава 2. МІСЦЕВІ СУДИ
Стаття 18. Види і склад місцевих судів
1. У системі судів загальної юрисдикції діють місцеві суди як суди першої інстанції у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах.
2. Місцевими судами є:
1) дільничні суди - районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди;
2) окружні суди - окружні господарські суди, окружні адміністративні суди та окружні кримінальні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.
3. Територіальна юрисдикція місцевих судів визначається Президентом України при їх утворенні.
4. У найменуванні місцевого суду використовується назва населеного пункту за місцем його знаходження.
5. Місцевий суд складається не менш як з трьох суддів місцевого суду, зі складу яких призначається голова суду.
Стаття 19. Повноваження місцевого суду
1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
2. Місцеві дільничні суди розглядають усі цивільні справи, а також адміністративні, кримінальні та інші справи, віднесені до їх підсудності.
3. Окружні господарські суди розглядають справи, пов'язані з приватно-правовими відносинами у сфері господарювання, що віднесені до їх підсудності.
4. Окружні адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з публічно - правовими відносинами, що віднесені до їх підсудності.
5. Окружні кримінальні суди розглядають кримінальні справи, віднесені до їх підсудності. В окружних кримінальних судах для розгляду окремих категорій справ утворюються суди присяжних.
Стаття 20. Суддя місцевого суду
1. Суддя місцевого суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за виконанням судових рішень, ухвалених під його головуванням;
4) інші повноваження, визначені законом.
Стаття 21. Голова місцевого суду
1. Голова місцевого суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями;
2) здійснює контроль за діяльністю апарату суду;
3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади видає відповідний наказ;
4) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді у десятиденний строк;
5) визначає спеціалізацію суддів з розгляду окремих категорій справ;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) вживає заходів щодо інформаційно-аналітичного забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
9) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;
10) організовує ведення судової статистики;
11) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
2. У разі відсутності голови суду його адміністративні повноваження здійснює суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Глава 3. АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ
Стаття 22. Види і склад апеляційних судів
1. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах.
2. Апеляційними судами є: апеляційні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційні господарські суди, апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
3. До апеляційного суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, зі складу яких призначається голова суду. В апеляційних судах з розгляду цивільних та кримінальних справ призначаються по два заступники голови суду. В апеляційних господарських судах і апеляційних адміністративних судах зі складу їхніх суддів призначається заступник голови суду.
4. У складі апеляційного суду з розгляду цивільних та кримінальних справ утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. Головами цих палат є заступники голови апеляційного суду.
5. У складі апеляційного суду можуть утворюватися спеціалізовані колегії суддів з розгляду окремих категорій справ в межах відповідної судової юрисдикції.
6. У найменуванні апеляційного суду використовується назва населеного пункту за місцем його знаходження.
Стаття 23. Повноваження апеляційних судів
1. Апеляційні суди:
1) розглядають справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку;
2) аналізують судову статистику;
3) вивчають і узагальнюють судову практику;
4) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
Стаття 24. Суддя апеляційного суду
1. Суддя апеляційного суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за виконанням ухвалених за його участі судових рішень;
4) інші повноваження, визначені законом.
Стаття 25. Голова апеляційного суду
1. Голова апеляційного суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями;
2) визначає коло адміністративних повноважень заступника голови суду;
3) здійснює контроль за діяльністю апарату суду;
4) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади видає відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді у десятиденний строк;
6) вносить на затвердження зборів суддів відповідного суду персональний склад судових палат (в апеляційному суді з розгляду цивільних та кримінальних справ);
7) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;
8) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;
9) вживає заходів щодо інформаційно-аналітичного забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
10) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;
11) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
2. У разі відсутності голови апеляційного суду його адміністративні повноваження здійснює заступник голови суду, а за його відсутності - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Стаття 26. Заступник голови апеляційного суду
1. Заступник голови апеляційного суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
2. Заступник голови апеляційного суду - голова судової палати, крім здійснення повноважень, визначених головою суду:
1) організовує аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати;
2) інформує збори суду про діяльність судової палати;
3) здійснює інші повноваження, визначені законом.
3. За відсутності заступника голови апеляційного суду - голови судової палати адміністративні повноваження голови судової палати здійснює старший за віком суддя палати.
Глава 4. ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ
Стаття 27. Види і склад вищих судів
1. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах. У виняткових випадках, визначених процесуальним законом, вищі суди можуть діяти і як суди першої та апеляційної інстанцій.
2. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий цивільний суд України, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий кримінальний суд України.
3. До вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, зі складу яких призначаються голова суду та його заступник.
4. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися спеціалізовані колегії суддів з розгляду окремих категорій справ в межах відповідної судової юрисдикції.
5. Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.
6. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у місті Києві.
Стаття 28. Повноваження вищого спеціалізованого суду
1. Вищий спеціалізований суд:
1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку,
2) розглядає справи відповідної судової юрисдикції у виняткових випадках, визначених процесуальним законом;
3) аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
3) дає відповідним судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції з метою забезпечення однакового застосування норм права у судовій практиці;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 29. Суддя вищого спеціалізованого суду
1. Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом;
2) процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за виконанням ухвалених за його участю судових рішень;
4) інші повноваження, визначені законом.
Стаття 30. Голова вищого спеціалізованого суду
1. Голова вищого спеціалізованого суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями, а також з судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає коло адміністративних повноважень заступника голови суду;
3) здійснює контроль за діяльністю апарату суду, присвоює керівнику апарату та його заступникам ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
4) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади видає відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді у десятиденний строк;
6) вносить відповідно до цього Закону пропозиції щодо утворення відповідних місцевих та апеляційних судів чи зміни кількості суддів у них;
7) скликає Пленум вищого спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання та головує на його засіданнях;
8) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність вищого спеціалізованого суду;
9) забезпечує виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду;
10) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;
11) вживає заходів щодо інформаційно-аналітичного забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
12) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;
13) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази та розпорядження.
2. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його адміністративні повноваження здійснює заступник голови суду, а за його відсутності - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Стаття 31. Заступник голови вищого спеціалізованого суду
1. Заступник голови вищого спеціалізованого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
Стаття 32. Пленум вищого спеціалізованого суду
1. Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної спеціалізованої юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень цим Законом.
2. Пленум вищого спеціалізованого суду:
1) дає відповідним судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції;
2) затверджує склад Науково-консультативної ради при вищому спеціалізованому суді та положення про неї; затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу вищого спеціалізованого суду;
3) заслуховує інформацію голови вищого спеціалізованого суду про практику вирішення відповідних судових справ;
4) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Конституції України і законів України;
5) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
3. Пленум вищого спеціалізованого суду скликається не рідше двох разів на рік. Про дату його скликання члени Пленуму повідомляються за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які вносяться на розгляд Пленуму.
4. Засідання Пленуму вищого спеціалізованого суду є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин складу Пленуму.
5. При розгляді Пленумом питань, зазначених у пунктах 1, 3, 5 частини другої цієї статті, на його засіданні має право брати участь Міністр юстиції України.
На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації тощо.
6. Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.
Стаття 33. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спеціалізованого суду
1. Науково-консультативна рада створюється при вищому спеціалізованому суді для опрацювання питань, пов'язаних з підготовкою наукового обґрунтування роз'яснень законодавства, а також для надання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів та з інших питань, пов'язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого сеціалізованого суду.
2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом вищого спеціалізованого суду.
3. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики, рішення з організаційних питань діяльності вищого спеціалізованого суду та відповідних судів, інші матеріали.
Глава 5. ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Стаття 34. Верховний Суд України - найвищий судовий орган
1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
2. Верховний Суд України:
1) переглядає справи за винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом, переглядає справи в інших випадках, встановлених законом;
2) дає судам роз'яснення з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні судових справ.
3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;
5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;
6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;
7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Стаття 35. Склад Верховного Суду України
1. Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України, який має заступника. До складу Верховного Суду України входять по одинадцять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, господарської, адміністративної, кримінальної), обраних безстроково.
До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років.
2. У складі Верховного Суду України діють:
1) Судова палата у цивільних справах;
2) Судова палата у кримінальних справах;
3) Судова палата у господарських справах;
4) Судова палата в адміністративних справах.
3. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до цього Закону.
4. При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається відповідно до цього Закону.
5. Верховний Суд України має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
6. Верховний Суд України знаходиться у місті Києві.
Стаття 36. Суддя Верховного Суду України
1. Суддя Верховного Суду України:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) здійснює процесуальні дії з метою забезпечення розгляду справи;
3) бере участь у розгляді питань, що вносяться на засідання відповідної Судової палати та Пленуму Верховного Суду України;
4) аналізує судову практику, вносить в установленому порядку пропозиції щодо її поліпшення та удосконалення законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 37. Голова Верховного Суду України
1. Голова Верховного Суду України:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями, а також з судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) організовує діяльність Верховного Суду України, визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду України, голів Судових палат Верховного Суду України;
3) скликає Пленум Верховного Суду України, вносить питання на їх розгляд і головує на його засіданнях;
4) може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;
5) вносить відповідно до цього Закону пропозиції щодо утворення судів чи зміни кількості суддів у них;
6) на підставі актів про обрання суддею Верховного Суду України або звільнення судді з посади видає відповідний наказ;
7) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у суді у десятиденний строк;
8) здійснює контроль за діяльністю апарату Верховного Суду України, присвоює керівнику апарату та його заступникам ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до законодавства;
9) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність Верховного Суду України;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази та розпорядження.
2. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстиції.
3. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його адміністративні повноваження здійснює заступник Голови Верховного Суду України, а за його відсутності - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Стаття 38. Порядок обрання Голови Верховного Суду України
1. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.
2. Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, затвердженим Пленумом. Не допускається зміна регламентної процедури пізніше шести місяців до закінчення строку повноважень Голови Верховного Суду України.
Стаття 39. Заступник Голови Верховного Суду України
1. Заступник Голови Верховного Суду України здійснює контроль за діяльністю структурних підрозділів апарату Суду відповідно до встановленого розподілу адміністративних повноважень, може головувати у судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України.
Заступник Голови Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає розпорядження.
2. Заступник Голови Верховного Суду України обирається на посаду з числа суддів Верховного Суду України строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України. Рішення про обрання на посаду заступника Голови Верховного Суду України приймається шляхом таємного голосування у строк не пізніше трьох місяців з дня утворення відповідної вакантної посади. Він може бути обраний на посаду повторно.
3. Заступник Голови Верховного Суду України може бути достроково звільнений з посади в порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
Стаття 40. Судові палати Верховного Суду України
1. Судові палати Верховного Суду України:
1) забезпечують здійснення судочинства колегіями суддів Верховного Суду України у відповідних справах;
2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;
3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України;
4) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
2. Судову палату Верховного Суду України очолює голова Судової палати.
3. Голова Судової палати Верховного Суду України:
1) організовує роботу відповідної Судової палати;
2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики у справах юрисдикції Судової палати;
3) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозиції щодо необхідності роз'яснення судам окремих питань застосування законодавства у судовій практиці;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
4. При Судовій палаті діє група наукових консультантів Верховного Суду України.
Стаття 41. Пленум Верховного Суду України
1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України.
2. Пленум Верховного Суду України:
1) обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Голову Верховного Суду України та його заступника в порядку, встановленому цим Законом;
2) призначає на посади та звільняє з посад голів Судових палат Верховного Суду України;
3) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;
4) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, заступника Голови Верховного Суду України, голів Судових палат Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів щодо роботи судових палат та діяльності відповідних судів;
5) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики з метою забезпечення однакового застосування норм права у судовій практиці;
6) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
7) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачуєт