21-12-202015:15

Денис Малюська: В Україні для реалізації залишились складні реформи, які потребують створення балансу для різних частин соціуму

2020-й був непростим для всієї України. Та все ж Міністерству юстиції за 12 місяців цього року вдалося досягти чималого. Є два важливі напрями, де насправді відбуваються великі зміни. Перший — у сфері виконання кримінальних покарань, де змінюється вся філософія, принципи, основи, змінюється фокус системи з покарання та ізоляції людини на її виправлення. Другий напрям — цифровізація та реєстри. Про це Міністр юстиції Денис Малюська розповів у інтерв’ю виданню «Юридична газета».

«Щодо цифровізації та реєстрів – ми зіткнулися з такою проблемою, що ще на початку створення таких реєстрів були допущені помилки в їхній архітектурі. Зараз ці помилки дались взнаки, і більшість користувачів знають, що протягом цього року працювати з багатьма нашими реєстрами було складно. Ми працювали над одним софтом, але паралельно виникали проблеми з іншим. Ми, врешті-решт, повністю замінили Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і до кінця року, сподіваюсь, доведемо до належного стану Державний реєстр актів цивільного стану громадян та Автоматизовану систему виконавчого провадження. По суті, це відкриває шлях спочатку до часткової, а згодом і до повної автоматизації процесів», – пояснив Денис Малюська.

В контексті питання протидії рейдерству Міністр юстиції зазначив, що ключовим для нього було припинити те, що раніше відбувалося масово — безпідставне та нахабне відбирання у людей права власності та корпоративних прав особами, які не мають жодного стосунку до таких об'єктів. За його словами, такого «реєстраційного» рейдерства зараз практично не існує, воно зникло як явище. «Сьогодні ще залишились різноманітні корпоративні конфлікти. Там, де є бодай якісь (хоча б сумнівні) юридичні підстави, є різна оцінка документів на право власності. Тут окремі незаконні реєстраційні дії все ще трапляються. Більшість таких дій цементуються забезпечувальними ухвалами суддів, і тут ми втрачаємо важелі впливу. Але подібні забезпечення не виникають на рівному місці — реально у когось є якісь права, реально інтереси заявників якимось чином порушені, і це, як правило, реальні судові спори. А ось випадків, коли хтось «наїхав» на бізнес, відібрав власність шляхом безпідставного внесення інформації у реєстр — цього вже давно немає», – акцентував очільник Мін’юсту.

Щодо питання створення державної юридичної компанії, яка б представляла інтереси України у міжнародних спорах, Денис Малюська пояснив, що така ініціатива дійсно була і залишається. Але через пандемію і обмеження у зв'язку з цим зарплат для службовців – її реалізацію призупинили. Ідея  полягала в тому, щоб створити або окрему юридичну особу, або окремий підрозділ Міністерства юстиції, де можна запропонувати ринкові зарплати спеціалістам у міжнародних арбітражах, які вели б спори. Це б, за словами Міністра, «заощадило значні кошти і зосередило експертизу, якої у нас не було, саме тут, що зробило би Мін'юст сильнішим». Коли закінчиться історія з Covid-19 –Мін’юст повернеться до цієї ідеї.

Щодо питання відкриття даних фінансової звітності компаній, Денис Малюська зазначив, що його юридична позиція полягає у тому, що є пряма норма закону про те, що така інформація має бути розкрита і відображатись через відповідний реєстр. За його словами, Мін’юст готовий до такого розкриття, як тільки ця інформація буде надаватись відповідними органами. Проте наразі це питання ще обговорюється в органах державної влади.

Ще одне питання, яке обговорив Міністр юстиції із журналістом «Юридичної газети», – приєднання Європейським судом з прав людини позову Нідерландів щодо збиття MH17 до великої справи України проти РФ. «Щодо України, то це трохи затягує наш великий процес проти Росії, бо основна частина, яка не стосувалась MH17, перебуває на більш пізніх стадіях розгляду. Але з іншого боку, це добре, бо вірогідність одночасної відмови і нам, і голландцям – мізерна. У мене практично немає сумнівів, що ми маємо величезні шанси виграти цей процес. Питання лише у часі. Але треба усвідомлювати, що вірогідна перемога не призведе до автоматичного повернення окупованих територій», – пояснив Денис Малюська.

Амбітні плани щодо імплементації розпочатих у 2020-у році проєктів Міністр юстиції будує на наступний, 2021-й. Серед основного:

  • продовжити «розпродаж в’язниць»;
  • розпочати будівництво нових сучасних СІЗО (вже готується проєктна документація);
  • змінити систему покарань;
  • максимально автоматизувати виконавче провадження;
  • запустити автоматизований арешт рахунків, щоб до цієї системи приєдналися усі українські банки.

«Прості реформи, які подобаються електорату і не створюють репутаційних ризиків для тих, хто ці реформи запроваджує, в Україні закінчились. Залишились складні реформи, які не задовольняють якусь частину соціуму. Вони потребують створення балансу, тож ми дивимось на усі переваги та недоліки. Якщо перші істотно переважають, реформу слід рухати. Але при цьому певна кількість недоліків все одно завжди залишатиметься», – додав Денис Малюська.