20-04-202109:00

Динаміка зменшення: кількість скарг у сфері державної реєстрації бізнесу знизилась протягом І кварталу 2021 року

Протягом січня-березня 2021 року Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Колегія) було проаналізовано 679 кейсів, із яких 188 – задоволено, стосовно решти справ — 491 — прийнято рішення, яким Міністерству юстиції України рекомендовано  відмовити у задоволенні скарги.

Основними підставами для відмови в задоволенні реєстраційних кейсів були:

  • оскаржуване рішення прийнято відповідно до законодавства — 262 скарги;
  • скаржник не підтвердив факт порушення свого права – 125 скарг;
  • наявний судовий спір з того самого питання між тими самими сторонами – 39 скарг;
  • порушено строк (60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права) для звернення до Колегії – 31 скарга;
  • розгляд порушених у скарзі питань не відноситься до компетенції Мін’юсту – 23 скарги;
  • є рішення Міністерства з того самого питання – 4 скарги;
  • вже розглядається скарга з того самого питання – 4 скарги;
  • наявність двох або більше вищевказаних підстав – 3 скарги.

 «Як свідчать дані офіційної статистики,  в  І кварталі 2021 року збільшився відсоток скарг, у задоволені яких Колегія рекомендувала відмовити. З усього масиву розглянутих кейсів «відмови» складають майже 72%. Причому в більшості випадків (у 262 скаргах!) було констатовано, що оскаржувані реєстраційні дії були проведені згідно з законодавчою процедурою. Це позитивний сигнал для нас, який красномовно свідчить, що зроблені в напрямі протидії «реєстраційному» рейдерству кроки не були марними. Нам вдалося суттєво покращити стан справ у сфері державної реєстрації, зменшивши кількість незаконних реєстраційних дій, особливо щодо корпоративних прав суб’єктів господарювання», — інформує Ольга Оніщук, заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації.

За суб’єктним критерієм статистична «картина» розглянутих за перші три місяці 2021-го кейсів виглядає наступним чином: 391 скарга була подана фізичними особами (більше 57%),  223 — юридичними (майже 33%). Ще 65 звернень до Офісу протидії рейдерству Мін’юсту надійшло від органів державної влади та місцевого самоврядування (близько 10%).

Якщо проаналізувати колегіально розглянуті в І кварталі цього року кейси за двома основними напрямами державної реєстрації — нерухомості та бізнесу, співвідношення буде таким:

555 скарг – стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

124 – щодо державної реєстрації бізнесу.

«За підсумками аналізу всіх розглянутих у січні-березні 2021 року Колегією скарг, ми можемо сміливо стверджувати: спостерігається стійка динаміка зменшення кількості скарг у сфері державної реєстрації бізнесу. Для порівняння: якщо в І кварталі 2019 року серед усіх розглянутих реєстраційних скарг кейси щодо бізнесу складали майже 37%, то в 2020-му цей показник зменшився до 28%, а цьогоріч ми отримали результат, який становить близько 18%», — зазначає Ольга Оніщук.

Таку динаміку заступниця Міністра юстиції пов’язує з низкою чинників. По-перше, відбулося оновлення програмного забезпечення профільного реєстру — Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань (ЄДР), в якому передбачена низка антирейдерських опцій. По-друге, запроваджено механізм додаткової ідентифікації користувача для роботи із вказаним реєстром, який вже довів свою ефективність на практиці. По-третє, в рамках так званого 1 пакету антирейдерських змін було реалізовано низку запобіжників, зокрема встановлено  обов’язкову  умову щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей ЄДР, з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

«На черзі — ухвалення 2 пакету антирейдерських змін. Законопроєкт №3774 вже був розглянутий Верховною Радою України у рамках першого читання і здобув потужну підтримку серед парламентарів. Сподіваюся, що найближчим часом відповідні зміни будуть реалізовані. Це дозволить ліквідувати існуючі законодавчі шпарини, які нерідко використовують замовники «реєстраційного» рейдерства для атак на суб’єктів господарювання», — підкреслює  Ольга Оніщук».