Невдовзі Верховна Рада має розглянути законопроєкт № 5660 «Про примусове виконання рішень». Він передбачає, зокрема, зрівняння повноважень державних та приватних виконавців. Останні у короткостроковій перспективі отримають можливість виконувати всі категорії рішень. Разом із тим, проєкт закону має кілька нюансів, які все ще потребують врегулювання задля змін у системі примусового виконання рішень у контексті відповідальності приватних виконавців. Адже ті положення, які наразі пропонуються в законопроєкті, можуть призвести до зловживань приватними виконавцями наданими їм повноваженнями та розвитку вседозволеності та беззаконню всередині спільноти. Про це йдеться у другій частині статті «Контроль і відповідальність приватного виконавця» директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександра Олійника на сайті видання «Юридична практика».
Отже, розберемо поетапно.
Законопроєктом пропонується передбачити, що підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є скарга учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій. Втім, як зазначає Олександр Олійник, така норма не відповідає міжнародним практикам, не забезпечує ефективного захисту порушених прав осіб, які не є учасниками виконавчого провадження, а також сприяє безкарності за вчинені приватними виконавцями дисциплінарні проступки. Саме тому, за його словами, позапланова перевірка діяльності приватного виконавця має розпочинатися, зокрема, на підставі скарги будь-якої особи, право якої порушено його діями.
Законопроєктом пропонується передбачити, що планові перевірки проводяться з метою виявлення типових порушень у питаннях організації діяльності приватних виконавців. Крім того, правками деяких нардепів пропонується передбачити, що предметом планової та позапланової перевірки діяльності приватного виконавця не можуть бути питання законності процесуальних дій приватного виконавця.
«Проєктом Закону перевірка діяльності приватного виконавця перетворюються на формальну процедуру. Така ситуація є неприйнятною, оскільки держава, наділивши приватного виконавця повноваженнями, не зможе реагувати на певні порушення та зловживання з його боку. Реалізація зазначених положень проєкту Закону призведе до неможливості притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді неналежного виконання професійних обов’язків», – наголошує директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції.
За словами Олександра Олійника, в цілому проєктом Закону створені умови щоб розгляд питання притягнення приватного виконавця до відповідальності здійснювався компетентним і незалежним органом. Водночас він не містить критеріїв застосування до приватних виконавців дисциплінарних стягнень. Це у свою чергу сприятиме розбалансуванню дисциплінарної практики та можливим зловживанням членами Дисциплінарної комісії своїми повноваженнями (наприклад, застосовувати до приватного виконавця за незначні порушення законодавства суворе дисциплінарне стягнення чи навпаки).
Виходячи з цього, як відзначає автор статті, проєкт Закону доцільно доповнити положеннями, якими передбачити критерії застосування до приватних виконавців дисциплінарних стягнень.
Законопроєктом передбачається 10-денний термін для набрання чинності рішенням Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, або ж, у разі його оскарження, – одночасно з набранням законної сили рішенням суду.
«Зазначені положення проєкту Закону не можуть бути підтримані, оскільки лише створять умови для зловживань. Так, приватні виконавці зможуть необґрунтовано оскаржувати рішення Дисциплінарної комісії з метою затягування введення в дію цих рішень та ухилення від дисциплінарної відповідальності», – переконаний Олександр Олійник.
Тож, резюмує: «З огляду на розширення проєктом Закону повноважень приватних виконавців, необхідно чітко врегулювати систему стримувань і противаг, нормативно закріпити ефективну модель механізму контролю за діяльністю приватного виконавця. Для цього Комітету Верховної Ради України з питань правової політики під час підготовки проєкту Закону до другого читання достатньо врахувати відповідні поправки народних депутатів та пропозиції Міністерства юстиції, якими передбачається запровадження ефективного механізму контролю».
Додатково:
Перша частина статті – про потребу удосконалення контролю за діяльністю і відповідальність приватних виконавців.