Європейський суд з прав людини опублікував рішення у справі «Індустріальний Фінансовий Консорціум “Інвестиційно-металургійний Союз” проти України», у якій компанія-заявник скаржилась на порушення своїх прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності), зокрема, через скасування винесених на її користь остаточних судових рішень щодо приватизації одного з найбільших металургійних заводів у світі – Криворізького металургійного заводу («Криворіжсталь»).
Компанія-заявник, яка володіла 93,02% акціонерного капіталу «Криворіжсталі», вимагала 12 900 000 000 доларів США, (приблизно 10 000 000 000 євро) матеріальної шкоди, в основному посилаючись на збільшення ціни «Криворіжсталі», дохід, отриманий компанією протягом періоду 2005-2007 рр., та втрату дивідендів.
У вказаній справі ЄСПЛ, врахувавши надані Урядом зауваження, визнав відсутність порушення прав компанії-заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Констатувавши порушення принципу правової визначеності, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ встановив, що наявність певних процесуальних порушень під час розгляду справи у національних судах автоматично не призводить до встановлення незаконності втручання в право на власність заявника.
ЄСПЛ, взявши до уваги надані Урядом аргументи, дійшов висновку, що компанія-заявник не довела, що її було позбавлено можливості ефективно захищати свої майнові права під час повторного розгляду справи в національних судах, а також, що вилучення з її власності пакету акцій «Криворіжсталі» було вчинене з порушенням законодавства України та призвело до покладення на неї надмірного тягаря.
З огляду на зазначене, Європейський суд в повному обсязі відхилив вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті компанією-заявником.