Отримати кошти на відновлення вже зараз, не чекаючи завершення війни — можливість, яка може стати реальністю завдяки конфіскації закордонних російських активів, заморожених через війну, та передачі їх Україні. Цей варіант має стати альтернативою репараціям, про які, як правило, домовляються по завершенню війни й на основі дво- або багато стороннього міжнародного договору, та які, до того ж, можуть виплачуватися не просто роками, а й взагалі десятиліттями.
«По-перше, ми не бажаємо чекати закінчення війни, бо ми не знаємо, коли вона закінчиться. По-друге, ми наполягаємо, що компенсацію мають отримати жертви, а держава – така ж жертва як і фізична чи юридична особа. Тому ми запропонували концепцію створення Міжнародного компенсаційного механізму», — про це зазначила заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра у коментарі для видання «РБК-Україна».
Найголовніше питання в цій історії – це наповнення компенсаційного фонду. Головним «донором» цього фонду має стати Росія, тобто заморожені закордонні активи російського Центробанку. Щоб конфіскувати російські суверенні активи та передати їх у компенсаційний фонд, країнам потрібно внести відповідні зміни до свого національного законодавства. Для того, аби вони відповідали нормам міжнародного права, своєрідною «парасолькою», яка дозволить внести ці зміни, виступить багатостороння міжнародна угода, яка створить компенсаційну комісію та фонд.
Допоки ж впровадження українського компенсаційного механізму триває, у світі ведеться робота над тимчасовими рішеннями для отримання російських коштів на відновлення України.
Один із варіантів — використати російські активи, заморожені в ЄС, які продовжують приносити прибуток, на компенсацію завданих війною Україні збитків.
«Теоретично, ці кошти могли б використовуватися до того моменту, коли буде створено компенсаційний механізм. До цього часу, звісно, такими прибутками можна було б користуватися, їх можна було б віддавати Україні», — зауважує Ірина Мудра.
В цій історії є два можливі сценарії: реінвестування в Україну прибутків від заморожених активів рф або ж введення спеціального податку на ці прибутки.
До другого варіанту, до речі, вже вдавався уряд Бельгії, який перерахував на допомогу Україні 92 мільйони євро податкових надходжень, зібраних з заморожених активів РФ. Загалом же очікується, що заморожені активи російського Центрального банку можуть принести близько 3 млрд євро прибутку.
Наразі все ще тривають дискусії з державами-членами ЄС щодо способу використання російських активів.
Першою ж країною, за винятком України, яка розробила та затвердила на національному рівні механізм компенсації російських активів, стала Канада. Вона визначила чіткі підстави для конфіскації іноземного майна, серед яких, зокрема, серйозні порушення міжнародного миру та безпеки, а також грубі та систематичні порушення прав людини, скоєні в іноземній державі. Конфісковувати Канада планує як майно інших держав, так і приватні активи.
Триває також процедура ухвалення рішення держсекретарем США Ентоні Блінкеном щодо передачі конфіскованих активів російського олігарха Костянтина Малофєєва Україні.
«Ми ведемо розмову, щоб ці кошти були першим траншем до компенсаційного фонду. Це буде хороший крок, який покаже іншим країнам, що фонд та комісія мають бути. Це наша пропозиція, і зараз в США її обговорюють», — зазначила Ірина Мудра.
Крім того, цьогоріч у США був представлений двопалатний законопроєкт щодо використання російських суверенних активів для допомоги Україні, який має дозволити конфіскацію російських активів у США, а також запустити створення міжнародного механізму компенсації збитків, завданих Україні російською агресією.
Відомо також, що наразі в країнах-партнерах заморожено від 30 до 100 млрд доларів активів підсанкційних російських бізнесменів та олігархів. Але, за словами заступниці очільника українського Мін'юсту, це складніше питання, ніж конфіскація суверенних активів держави, бо захист права власності є досить чутливим питанням для деяких юрисдикцій.