З початку цього року на національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, ґендерної дискримінації і торгівлі людьми надійшло 9 256 звернень. Більшість із них стосується саме домашнього насильства: 49% – це психологічне насильство, 36% – постраждалі від фізичного насильства, 14% – від економічного та 1% – від сексуального. Такі дані повідомила заступник міністра юстиції Іванна Смачило у своєму інтерв’ю виданню «Цензор.Нет».
При цьому вона зазначила, що з початку 2018 року до органів Національної поліції надійшло понад 60 тисяч повідомлень про випадки домашнього насильства. «Статистика переконує, що поліцейські щороку отримують понад 100 тисяч таких звернень. Однак самі правоохоронці визнають, що офіційні цифри – це лише 10% від реальної кількості випадків вчинення домашнього насильства. Всю серйозність ситуації підтверджують і правозахисники. Ми маємо створити такі умови, щоб кількість звернень по допомогу від жертв домашнього насильства збільшувалася», - наголосила Іванна Смачило.
Заступник Міністра повідомила, що по всій країні працює система безоплатної допомоги, а жертвам сімейного насильства безоплатно надається не лише первинна, але й вторинна допомога. Крім того, Мін’юст наразі створює мережу спеціалізованих центрів з надання безоплатної правової допомоги, які займатимуться справами лише щодо домашнього насильства.
«Два таких центри вже працюють у Києві: у Дарницькому та Солом’янському районах. Там є спеціалізовані юристи з проблем домашнього насильства, вся інформація і контакти соціальних служб.
З початку дії нового закону до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги потерпілі подали 102 письмових звернення. Зараз над цими справами працюють професійні адвокати системи БПД», - розповіла Іванна Смачило.
Також вона нагадала, що з січня наступного року набуває чинності закон, який передбачає кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Окрім того, вже опубліковано перший нормативний документ, який зможе використовувати поліція. Йдеться про запровадження термінового заборонного припису, що повинно стати справді дієвим механізмом впливу на кривдника.
«Відтепер правоохоронці матимуть змогу самостійно оцінювати ризики і приймати на основі такої оцінки відповідні рішення. Водночас щодо кривдника запроваджується й таке поняття, як обмежувальний припис. Це майже аналогічний припис, але він виноситься в судовому порядку. Суд враховує всі ризики й може заборонити спілкування, листування, спільне проживання. На відміну від термінового заборонного припису, обмежувальний виноситься на підставі звернення зацікавлених осіб, а тому допускає значно ширше коло можливих обмежень прав кривдника і їх більш тривалі строки», - уточнила Іванна Смачило.
Додаткові матеріали за посиланням: https://censor.net.ua/resonance/3086929/zastupnik_mnstra_yustits_vanna_smachilo_yakscho_krivdnik_ma_pravo_vlasnost_na_jitlo_tse_ne_pozbavlya