З 28 лютого Україна веде провадження в новій міждержавній справі проти рф щодо повномасштабного вторгнення на територію нашої держави. Тоді від Європейського суду з прав людини були вказівки для росії утриматись від атак, нападів на цивільне населення та інфраструктуру. А вже 23 червня Україна вже подала повноцінну міждержавну справу щодо незаконного вторгнення рф на суверенну територію нашої держави. Нині триває робота над доповненнями до неї, адже війна все ще триває, порушення прав людини відбуваються та фіксуються щодня.
«У жовтні очікуємо перші процесуальні вказівки ЄСПЛ щодо подальшого розгляду цієї міждержавної справи України проти рф. Головні складнощі, які у нас виникають, – як зібрати докази на окупованій території, до яких ми фізично не маємо доступу. Тут допомагає розроблений Мін’юстом сайт для збору доказів порушень прав людини росією на території України. Нині, наприклад, люди, яким вдалося виїхати х окупованих населених пунктів, подають інформацію про ті порушення, свідками чи жертвами яких вони стали», – про це розповіла Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, в ефірі телевізійного марафону єдиних новин.
За її словами, найбільше інформації, яка отримується, – це про зруйноване або пошкоджене майно, а також щодо зникнення чи перебування людей у полоні. Велику кількість інформації отримуємо від державних органів щодо вбивств.
«Наразі мало хто готовий розповісти про те, що їм довелося пережити, які знущання. Втім, до наступних етапів по судовій справі ми зможемо напрацювати велику кількість необхідних свідчень. Так було і з іншими міждержавними справами України проти рф», – зазначила Маргарита Сокоренко.
Подати свідчення можна також через чат-бот в Telegram або Viber. Він зручний у користуванні, адже там вже перелічені категорії порушень, з яких люди можуть вибрати ті, які підпадають під їхні свідчення. Можна додати й власний опис порушення, а також фото чи відео, які підтверджують свідчення.
Минулого тижня ЄСПЛ в терміновому порядку розглянув клопотання Української сторони стосовно українських захисників «Азовсталі» і вказав, що права військовополонених повинні дотримуватись, поінформував про це рф. Важливо, що ЄСПЛ доєднав ці факти до провадження, а також повідомив про це рішення Комітет Міністрів Ради Європи. Цей судовий кейс є додатковим аргументом України у політичній роботі з країнами-партнерами.
«Втім, треба розуміти, що наразі усі механізми, які застосовуються, не діють у тому класичному вигляді, до якого ми звикли. Притягнути росію до відповідальності буде вкрай важко. Але це не є неможливим. Саме тому наразі напрацьовують різні механізми притягнення рф до міжнародної відповідальності, в тому числі – й способи стягнення компенсації з країни-агресорки. Адже робота над тим, щоб отримати від росії репарації за ті злочини, які вона чинить в Україні, має відбуватись не після відповідного судового рішення на нашу користь, а паралельно з цим судовим процесом», – додала Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.