Маргарита Сокоренко: У подоланні проблеми невиконання або тривалого виконання рішень національних судів маємо об’єднати зусилля всіх органів державної влади

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко виступила під час тематичної панелі «Ефективне виконання рішень Європейського суду з прав людини проти України» в рамках міжнародної конференції «Роль судової влади у подоланні викликів війни».

Протягом дискусії учасники обговорили останні події в практиці Комітету Міністрів Ради Європи у справах проти України, виконання рішень, що стосуються групи справ ЄСПЛ «Жовнер/Юрій Миколайович Іванов проти України», «Бурмич та інші проти України». Окрему увагу було приділено проблематиці розробки законодавства України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини в умовах повномасштабної війни.

Належне виконання рішень ЄСПЛ (далі — Суд) щодо окресленої групи справ є одним з найбільших викликів для України протягом тривалого часу. Про це зазначила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини на початку свого виступу: «Для подолання системної проблеми такого масштабу потрібні дії не одного відомства, наприклад, Міністерства юстиції чи Міністерства соціальної політики, — необхідно докладати спільних зусиль. Це є структурною проблемою, вирішення якої потребує з’ясування причин, які призводять до того, що наші громадяни звертаються до ЄСПЛ». Відповідно до положень статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція), після вичерпання всіх національних засобів правового захисту особа має право звернутися до Суду.

«Україна свого часу намагалася вирішити це через схвалення Стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація. Ця Стратегія є актуальною до сьогодні й була переглянута у цьому році. У ній закладено відповідні заходи, які, ми вважаємо, вирішать ключові проблеми», — зауважила Маргарита Сокоренко.

За словами спікерки, вказана Стратегія передбачає ключове завдання — це розібратися з історичним боргом: «Всі ті рішення, які ми маємо, та за якими держава повинна сплатити заявникам певні суми —  першочергово потрібно провести розрахунки, щоб зрозуміти, про що йтиме мова. В умовах воєнного стану ми стикаємося з недостатнім фінансуванням. Так, Стратегія передбачає не просто належне фінансування видатків на погашення заборгованості, але й пошук ефективних механізмів для вирішення проблеми».

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини зазначила, що переважна більшість звернень до ЄСПЛ в межах групи справ Бурмич/Іванов, була спричинена через суперечності у соціальному законодавстві. Нагадаємо, що наразі одним із напрямів реалізації Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2025 року передбачено перегляд соціального законодавства з урахуванням можливості бюджетного фінансування та створення ефективного контролю за дотриманням балансу між наявними соціальними гарантіями та можливістю їх фінансування.

«Ми дякуємо Мінсоцполітики за те, що вони зайняли провідну позицію у перегляді соціально орієнтованого законодавства», — зазначила Уповноважена у справах ЄСПЛ. Вона також додала, що Комітет міністрів позитивно сприйняв ті кроки, які Україна вживає в межах виконання загальних заходів.

«Коли мова йде про те, що держава зобов’язалася виконувати рішення ЄСПЛ, це стосується не лише однієї зі справ. У нас є Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 2006 року. Так, про кожне рішення, ми інформуємо всі гілки державної влади — законодавчу, виконавчу та судову, що є така-то проблема, є певні висновки Суду, які потрібно в перспективі враховувати у роботі», — наголосила Маргарита Сокоренко.

На завершення виступу Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини додала: «Важливо і те, що у нас одночасно відбувається як удосконалення законодавства, так і покращення практики національних судів. Україна не єдина країна, де виникала потреба у перегляді соціального законодавства. І в принципі позиція ЄСПЛ щодо інших країн така, що Суд із розумінням сприймає дії держави, коли вона перебуває в умовах економічної кризи. До вже наявних перешкод додаються виклики, спричинені війною: збільшується кількість громадян, які потребують додаткового захисту від держави. Тому ми не залишимо постраждалих від війни сам-на-сам із їхніми проблемами. У підході до шляхів вирішення має бути збережений баланс, до якого, я вважаю, ми маємо дійти спільними зусиллями».

Захід було організовано Верховним Судом спільно з Українським католицьким університетом та Відділом програм співробітництва Ради Європи в рамках проєктів «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, в тому числі під час війни», Програмою підтримки ОБСЄ для України в рамках проєктів «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» та «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя (Друга фаза)».