Кабінет Міністрів України схвалив проєкти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя» та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних». Ці законопроєкти забезпечать реальне функціонування суду присяжних як інструменту народовладдя. Про це повідомив заступник Міністра юстиції Олександр Банчук.
«Законопроєктами планується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Дане нововведення стосуватиметься розгляду кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Рішення у цих справах прийматимуться судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддів», – поінформував заступник Міністра.
Відповідні рішення прийматимуться простою більшістю голосів. За словами Олександра Банчука, вердикт присяжних буде обов’язковим для головуючого і матиме наслідком ухвалення ним відповідного вироку. Водночас вироки, ухвалені на підставі вердикту суду присяжних, підлягатимуть оскарженню в апеляційному порядку.
«Аби спростити порядок формування списку присяжних, передбачається виключити місцеві ради з процедури його формування. Цей обов’язок буде покладено на територіальні управління Державної судової адміністрації України, яка при формуванні списку зможе використовувати інформацію, що міститься в Державному реєстрі виборців», - зазначив заступник Міністра, додавши, що члени органу, який здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не можуть включатись до списків присяжних.
«Суд присяжних – важливий елемент справедливого судочинства. Світова практика показує, що ухвалене присяжними рішення зазвичай є більш виваженим, адже ухвалюється групою людей, які мають різний життєвий досвід та погляд на ситуацію. Крім того, на присяжних важче чинити тиск, адже вони не залежать від адміністративного ресурсу та вибірково потрапляють на розгляд конкретної справи, про що важко дізнатися заздалегідь. І, нарешті, рішення, прийняті присяжними, сприймаються як справедливі більшістю громадян», – підкреслив Олександр Банчук.