Аналізуючи скарги та звернення, які надходять до Міністерства юстиції та стосуються примусового виконання рішень, а також судову практику, ми помітили, що добросовісні боржники, які якнайшвидше хочуть позбутися боргів стикаються з такими проблемами:
· тривалого списання коштів з арештованих рахунків у зв’язку із частковим підключенням банків до інформаційної взаємодії щодо автоматизованого арешту коштів (так, з деякими банками обмін платіжними документами ще й досі відбувається в паперовій формі);
· відсутності можливості автоматизованого зняття арештів з коштів (без втручання виконавця) і автоматичного виключення боржника з Єдиного реєстру боржників (далі ‒ ЄРБ).
«На жаль, існують випадки, коли, не зважаючи на сплату боргу за виконавчим провадженням, виконавці затягують в часі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, або під час завершення виконавчого провадження в порушення вимог статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» не знімають арешт з майна або коштів боржника, очікуючи або прямо вимагаючи за «вирішення питання» неправомірну вигоду. Така взаємодія держави і громадянина є неприпустимою. Як би не було сумно, але корупційні чинники виникають під час примусового виконання саме через людський фактор, а тому «точки дотику» боржника з виконавцем під час правовідносин у сфері примусового виконання рішень мають бути максимально цифровізовані, тобто знеособлені», - зазначає Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту.
Він зазначив, що проаналізувавши численну кількість звернень боржників, новин правоохоронних органів у взаємозв’язку з перевагами та недоліками інформаційної взаємодії під час арешту коштів боржників, можна дійти висновку, що подолання корупції можливе у поєднанні автоматизованого арешту коштів боржника з автоматичним виключенням відомостей про боржника в ЄРБ. Схематично це має виглядати так:
1) при відкритті виконавчого провадження виконавець за допомогою Системи створює та надсилає до банків запит про отримання інформації стосовно наявності рахунків боржника та коштів на них;
2) банки, не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання такого запиту, надсилають виконавцю відповідну інформацію;
3) виконавець за допомогою Системи створює та надсилає до банків постанову про арешт коштів або за наявності коштів на рахунках виставляє банку платіжні документи про їх списання;
4) банки виконують відповідний документ виконавця шляхом накладення арешту на кошти боржника або примусового списання коштів з рахунків боржника;
5) при зарахуванні коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, достатніх для задоволення усіх вимог за виконавчим провадженням, арешти з коштів на рахунках боржників автоматично знімаються Системою (без втручання виконавця) і відомості про боржника одразу виключаються з ЄРБ.
«Автоматичне зняття арештів з коштів боржника та виключення відомостей про нього з ЄРБ має бути і при самостійній оплаті боржником заборгованості, зокрема, через засоби онлайн оплати. У такому випадку боржник поновлюється в реалізації своїх прав майже в один клік без додаткових звернень до виконавця. Взаємодія виконавця з боржником у таких випадках відсутня, а отже не може бути і корупційних ризиків та інцидентів», - вважає Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту.
За його словами, таку модель подальшої цифровізації виконавчого провадження Міністерство юстиції поставило за мету у цьому році та передбачило її одним із кроків Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 року № 221-р.
Так, на виконання пункту 486 згаданого Плану Мін’юстом розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження» (далі – проєкт Закону) з метою забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) шляхом осучаснення та цифровізації деяких етапів виконавчого провадження, який було погоджено з усіма заінтересованими органами та 06.06.2023 схвалено Урядом, а вже 07.06.2023 зареєстровано у Верховній Раді України за № 9363.
Проєктом Закону пропонуються зміни до низки законодавчих актів, які:
· розширять функціонал Системи, зокрема, щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей;
· удосконалять порядок звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках, інших фінансових установах, яке здійснюватиметься за допомогою інформаційної взаємодії виконавців та зазначених суб’єктів (автоматизований арешт коштів);
· зроблять обов’язковим підключення банків, інших фінансових установ до інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів);
· автоматизують виключення відомостей про особу з ЄРБ та зняття арешту з коштів на рахунках у разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення.
«Запропоновані зміни сприятимуть оптимізації стадій виконавчого провадження, строків вчинення виконавчих дій та підвищенню ефективності виконавчого провадження, а головне ‒ слугуватимуть боротьбі з корупцією та відновленню довіри до держави в особі органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Тож прийняття Верховною Радою України законопроєкту № 9363 цифровізує виконавче провадження, зробить комфортним сплату боргу для добросовісних боржників, що підвищить рівень примусового виконання рішень», - зазначив Олександр Олійник.