У Брюсселі, Бельгія, продовжується двостороння зустріч Україна-ЄС у межах скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС за розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека». Про міжнародну судову співпрацю у сфері сімейного та спадкового права та імплементацію європейського законодавства у цій сфері розповіла начальник відділу міжнародної правової допомоги у цивільних справах Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України Ольга Зозуля.
Зокрема, вона презентувала ініціативи, спрямовані на посилення захисту прав дітей та покращення ефективності виконання судових рішень у міжнародних справах, що стосуються сімейних питань.
Ольга Зозуля повідомила, що законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» (р.н. 10176), поданий у жовтні 2023 року, нині перебуває на розгляді комітетів Верховної Ради України і його прийняття очікується у 2025 році. Законопроєкт спрямований на вдосконалення процедури виконання в Україні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Нові законодавчі норми посилять захист прав дітей, які незаконно переміщені через кордон, і створять дієві механізми для їх повернення до держави постійного місця проживання.
«З початку повномасштабної війни кількість звернень на підставі Гаазької конвенції про викрадення дітей зросла вдвічі (переважно йдеться про заяви про повернення дітей з іноземної держави в Україну та про доступ до дітей, які перебувають за кордоном). Таку ж тенденцію ми маємо і щодо звернень на підставі Гаазької конвенції про стягнення аліментів 2007 року – кількість отриманих запитів зросла вдвічі, і щодо запитів на підставі Конвенції про захист дітей – їх кількість зросла в 10 разів. Серед головних викликів для України є тривалість розгляду судами справ, ініційованих на підставі Гаазької конвенції про викрадення дітей, та низька ефективність виконання рішень про повернення дітей до держави їх постійного місця проживання. Крім того, неможливим є виконання рішень на тимчасово окупованих територіях. У відповідь на ці виклики розробляються законодавчі ініціативи для скорочення строків розгляду судами України таких справ, розширення переліку форм тимчасового влаштування дитини на стадії виконавчого провадження з метою забезпечення перебування дитини в найменш травматичній ситуації з урахуванням найкращих інтересів дитини, та запровадження концентрації юрисдикції судів, що сприятиме більш ефективному розгляду цих справ, створенню відповідної спеціалізації суддів та уніфікації практики застосування Конвенції», - пояснила Ольга Зозуля.
Зокрема, у грудні 2024 року планується подання до Кабінету Міністрів проєкту Постанови, якою пропонуватиметься внесення змін до Порядку виконання в Україні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, спрямованих на розширення застосування процедури медіації у випадках, передбачених Конвенцією.
Також у Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт (р.н. 10389), поданий у січні 2024 року, який, серед іншого, має на меті забезпечити ефективне виконання судових рішень про встановлення графіку побачень з дитиною та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Крім того, наразі розробляється проєкт Закону про приєднання до Гаазької конвенції про визнання розлучень та правового режиму окремого проживання подружжя 1970 року. Подання цього проєкту Закону до Верховної Ради України заплановано на 2025 рік. Приєднання до цієї Конвенції дозволить краще захищати права українських громадян за кордоном і забезпечувати визнання судових рішень у питаннях сімейного стану на міжнародному рівні.
«Таким чином, планується створення комплексної законодавчої бази, яка дозволить ефективніше реалізовувати міжнародні стандарти у сфері сімейного права, а також підтримуватиме виконання рішень і зменшуватиме юридичні та організаційні бар’єри для співпраці з країнами-членами ЄС», - підсумувала Ольга Зозуля.