Одним із основних напрямів діяльності Міністерства юстиції є здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
На сьогодні Міністерство юстиції здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів 42 суб’єктів нормотворення. Так, за І півріччя 2020 року Міністерством юстиції зареєстровано 600 нормативно-правових актів (за І півріччя 2019 року – 690) із 810 актів, поданих суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію (за І півріччя 2019 року – 877).
Найбільше нормативно-правових актів на державну реєстрацію подано Міністерством внутрішніх справ (134), Міністерством фінансів (70), Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (53), Міністерством освіти і науки (49) та Міністерством оборони (41).
Протягом І півріччя 2020 року Міністерством юстиції було запроваджено низку новацій у частині вдосконалення процедури здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів. Зокрема, було оптимізовано порядок державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів шляхом:
- скорочення строку подачі суб’єктами нормотворення нормативноправових актів на державну реєстрацію (нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття);
- упорядкування роботи з питань документування управлінської діяльності у сфері електронного документообігу, зокрема встановлено необхідність подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (печатки) та з обов’язковим використанням позначки часу чи спеціальний вебмодуль системи взаємодії, за винятком визначених законодавством випадків, а саме: якщо у суб’єкта нормотворення відсутня система електронного документообігу, інтегрована до системи взаємодії, або спеціальний вебмодуль системи взаємодії; нормативно-правовий акт містить інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом; вимога щодо опрацювання нормативно-правового акта у паперовій формі встановлена актами Кабінету Міністрів України;
- спрощення переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації нормативно-правових актів (із 11 документів, що подавались на державну реєстрацію разом із нормативно-правовим актом, до 7 документів);
- встановлення можливості узгодження таких актів із заінтересованими органами із застосуванням процедури зовнішнього погодження нормативноправового акта за вмовчанням (нормативно-правовий акт вважається погодженим без зауважень заінтересованим органом, коли останній в установлений суб’єктом нормотворення у супровідному листі строк не висловив свою позицію щодо проєкту цього нормативно-правового акта);
- встановлення єдиних підходів до підготовки проєктів нормативноправових актів, їх форми, структури та техніко-юридичних особливостей розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки, врегулювання низки питань, пов’язаних із вдосконаленням правил нормопроектування та нормотворчого процесу;
- встановлення необхідності візування проєктів наказів (розпоряджень, рішень, постанов) редактором незалежно від того, підготовлено проєкт в електронній чи паперовій формі;
- приведення понятійного апарату постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» у відповідність до положень статей 93, 251 Цивільного кодексу України та статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наслідками цих змін є спрощення порядку підготовки суб’єктом нормотворення нормативно-правових актів у зв’язку із застосування єдиних методологічних підходів до нормотворчого процесу та правил нормопроектування та уніфікація пакету документів, що подається разом з нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, з аналогічним пакетом документів, які подаються з проєктом нормативно-правового акта на розгляд Кабінету Міністрів України.
Крім того, однією з основних функцій Міністерства юстиції є здійснення контролю за додержанням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів шляхом проведення безвиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок. Механізм проведення органами юстиції таких перевірок суб’єктів нормотворення встановлено наказом Міністерства юстиції від 19 січня 2012 року № 93/5 «Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 19 січня 2012 року за № 67/20380.
Так, за результатами проведених Міністерством юстиції протягом І півріччя 2020 року 79 планових виїзних та 207 планових безвиїзних перевірок суб’єктів нормотворення (за І півріччя 2019 року – відповідно 268 та 262) та перегляду 22 154 розпорядчих документів, прийнятих ними за цей період (за І півріччя 2019 року – 27 211), не виявлено порушень, за вчинення яких встановлено адміністративну відповідальність згідно зі статтею 18841 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Лист Міністерства юстиції України № 6518/10.1.4/11-20 від 12.08.2020