03 грудня 2023 року для юридичної спільноти важливий день – Україна відзначає 20-річчя свого членства в Гаазькій конференції з міжнародного приватного права (ГКМПП).
Міністерство юстиції ще з 2001 року забезпечує активну участь України в роботі цієї організації та, насамперед, оформлення участі в конвенціях ГКМПП. Пропозиції про набуття Україною членства у ГКМПП були схвалені Верховною Радою України у 2003 році. 15 травня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про прийняття Статуту Гаазької конференції з міжнародного приватного права», відповідно до якого Україна набула членства в ГКМПП 03 грудня 2003 року.
У 2004 році Президентом України на Міністерство юстиції було покладено почесну та відповідальну функцію Національного органу України для сприяння контактам з Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права.
Міністерством юстиції України надається важливе значення членству у ГКМПП, яка є, безперечно, світовим форумом для врегулювання різних аспектів міжнародних приватно-правових відносин та їх уніфікації.
Набуття членства у ГКМПП безперечно було одним із важливих кроків у європейський правовий простір. Участь України у Гаазьких конвенціях є одним із шляхів впровадження у національне законодавство європейських норм і стандартів у сфері міжнародного приватного права та співробітництва у цивільних справах.
За результатами кропіткої роботи протягом 20 років Україна стала учасницею 12 Гаазьких Конвенцій і 1-го Протоколу, що були розроблені Гаазькою конференцією.
Міністерство юстиції вбачає одним з головних напрямів своєї діяльності забезпечення дотримання прав і основних свобод людини, в тому числі, сприяння реалізації та посилення захисту прав громадян нашої держави за кордоном.
На сьогоднішній день Україна вже є державою-учасницею майже всіх ключових Конвенцій ГКМПП, які дозволяють ефективно забезпечувати інтереси громадян і юридичних осіб України, які подорожують за кордон, навчаються або здійснюють комерційну діяльність.
Набрання чинності Конвенцією про апостиль у 2003 році стало визначним кроком і дозволило залучитися до міжнародного механізму спрощеного обігу офіційних документів, створених в одній Договірній Державі, які мають бути представлені в іншій Державі - учасниці Конвенції. Конвенція, відповідно, заміняє обтяжливі і часто тривалі формальності процесу легалізації офіційного документа простим проставленням апостилю компетентними органами держави, в якій цей документ був створений.
Потреба у застосуванні положень Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах, 1965р., виникає у разі необхідності вручити судові документи, наприклад, виклик до суду у цивільній справі особі, яка проживає за кордоном.
Якщо при розгляді цивільної справи виникає необхідність отримати свідчення особи, яка проживає або перебуває за кордоном, або витребувати якісь докази, що можуть знаходитися за кордоном, це можна зробити на підставі Гаазької конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 р.
Безперечно, наступним визначним кроком для України стало набрання у 2023 році чинності Конвенцією про угоди про вибір суду та Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах, які сприяють розширенню можливостей виконання рішень українських судів в інших юрисдикціях.
Не можна не відзначити важливість для України таких Гаазьких конвенцій як Конвенція про викрадення дітей 1980 року і Конвенція про батьківську відповідальність та захист дітей 1996 року. Ці Конвенції стали наріжними інструментами взаємодії між компетентними органами України та держав-учасниць у сфері захисту прав дітей, вжиття необхідних заходів захисту, особливо після початку повномасштабної неспровокованої агресії росії.
Конвенція про викрадення дітей 1980 року спрямована на забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або протиправно утримуваних у будь-якій із Договірних держав, до держави їх постійного місця проживання.
Конвенція 1980 року дозволяє тому з батьків, який стверджують, що дитина була переміщена або утримується з порушенням прав піклування, подавати заяву у забезпеченні повернення дитини до держави постійного місця проживання.
Конвенція про викрадення дітей 1980 року набула неабиякої актуальності саме після 24 лютого 2023 року, коли сотні батьків, які залишилися в Україні, подають заяви про повернення їх дітей в Україну із-за кордону, яких другий з батьків відмовляє повернути до місця постійного проживання в Україні, вчиняючи незаконне утримування дитини.
Не можна не відзначити також надзвичайно актуальну Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року, відповідно до якої Міністерство юстиції як Центральний орган надає сприяння у вирішенні питань стягнення аліментів. Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України можуть звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник: або з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в Україні, і є рішення суду); або із заявою про встановлення рішення щодо аліментів.
Крім забезпечення виконання функцій Центрального органу відповідно до Гаазьких конвенцій, Мін’юст України також забезпечує активну участь своїх представників або залучає фахівців з інших органів влади, суддів, науковців до участі у роботі Спеціальних комісій з практичного застосування Гаазьких конвенцій (так звана постконвенційна робота) та у робочих груп ГКМПП (наразі представники Мін’юсту беруть участь у робочих групах з питань юрисдикції, з питань батьківства/сурогатного материнства, з питань переказу коштів на утримання).
Також триває робота по підготовці пропозицій по приєднанню ще до низки важливих Гаазьких конвенцій. Зараз на порядку денному підготовка пропозицій по приєднанню України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя 1980 року та Конвенції про міжнародний захист повнолітніх осіб 2000 року.