Україна є лідером серед колишніх радянських республік у розсекречуванні документів часів СРСР, а її законодавство щодо цього є одним із найліберальніших
Про це заявив голова Державної архівної служби Анатолій Хромов під час пресконференції в Укрінформі на тему: «Розсекречення Державною архівною службою України архівних документів комуністично-тоталітарного режиму 1917-1991 років», яка відбулася 30 липня 2020 року.
Він нагадав, що в момент здобуття Україною незалежності в 1991 році засекречені архіви колишнього СРСР становили 50% від загальної кількості. Внаслідок системного розсекречення цих архівів у 2010 році ступінь засекреченості Національного архівного фонду залишався менш як 1%.
«У 2015 році було ухвалено комплекс декомунізаційних законів, один із яких – Закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Цей закон остаточно закріпив те, що документи визначених органів є абсолютно відкритими, закон говорить, що радянські грифи обмеження не є тотожними українським грифам секретності», - нагадав керівник Держархівслужби.
Водночас, за словами Хромова, й досі в українських архівах знаходять документи комуністичної доби під грифом «секретно».
«Після того, як ми проводили певні зміни в структурі державної архівної служби – несподівано виявили, що в державному режимно-секретному органі архівної служби продовжують зберігатися документи часів СРСР як, начебто, державна таємниця України. Була створена комісія, рішенням якої розсекречено майже 200 документів і видань», - розповів він.
На думку Хромова, при цьому не менш важливим є фізичний та інтелектуальний доступ до розсекречених архівів, над чим нині має працювати архівна служба.
Детальніше зі статтею ви можете ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/Ws4dYxm
Відеозапис пресконференції за посиланням: https://cutt.ly/Ws4d6j4