З початком карантину Мін’юст почав активно впроваджувати діджиталізацію в сферу правової допомоги, аби більшість людей мали доступ до правосуддя, фактично не виходячи з дому. Так, започаткували отримання запитів через соціальні мережі – усі, якими користуються клієнти системи безоплатної правової допомоги (далі – БПД).
«Дуже багато людей через соцмережі ставили однотипні запитання, наприклад, яким чином оформити відпустку по догляду за дитиною; яким чином можна протидіяти роботодавцю, який змушує звільнятися за власним бажанням. Тож, ми звели всі повідомлення з усіх соцмереж в одну інтерактивну систему. А результатом цієї роботи став мобільний додаток «Безоплатна правова допомога», який надає можливість зв’язуватися з центрами БПД і подавати запит безпосередньо, не шукаючи в Інтернеті адреси чи номери телефонів центрів і бюро. Крім того, ми презентували ще один мобільний додаток «Твоє право», який націлений на переселенців з непідконтрольних територій та біженців», – про це розповіла заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць в інтерв’ю виданню «Судебно-юридическая газета».
А вже найближчим часом, за словами заступниці очільник Мін’юсту, буде презентований більш розширений функціонал – «Кабінет клієнта». Він надасть можливість будь-якій людині, яка заходить на сайт БПД, звернутися до адвоката через цей Кабінет, аби отримати юридичну консультацію, перевірити, чи має вона право на вторинну правову допомогу, в електронному форматі завантажити документи, на підставі яких буде виданий наказ про надання цій людині юриста або адвоката для представництва її інтересів у суді.
Говорячи про зареєстрований Верховною Радою законопроєкт щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання, Валерія Коломієць зазначила, що на сьогодні не завжди є можливість швидко і легально реагувати на надання неякісних юридичних послуг адвокатами. Адже не в усіх областях сформовані Комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, та й за подачу скарг до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доводиться платити, що незручно для клієнтів системи БПД.
«Тому ми прийняли рішення: оскільки адвокати отримують оплату за свої послуги за рахунок бюджету, ми маємо звернутися до кращих європейських практик щодо перевірки якості їхньої роботи і почати їх застосовувати в Україні. У зв’язку з цим було вирішено запровадити таку модель, як «peer review» (рецензування – ред.). Вона працює за принципом «рівний перевіряє рівного». Що це означає? Беруться матеріали справи, кримінальної чи адміністративної, в них повністю знеособлюється клієнт, і такі матеріали справи мають рандомно перевірятися іншим адвокатом. У відповідності до розроблених стандартів надання БПД, адвокати самі між собою вирішують і дивляться, наскільки надана правнича допомога була якісною і наскільки в принципі, якщо вона була неякісною, вони хочуть, щоб в їхніх рядах була особа, яка, наприклад, не відповідає високому званню адвоката», – пояснила заступниця Міністра юстиції.
Крім того вищезазначеним законопроєктом розширюються можливості отримання БПД певними категоріями осіб, наприклад, дітьми або людьми, які мають певні ментальні захворювання. Надається можливість звертатися до Центрів безоплатної правової допомоги дітям, які вже можуть це робити без згоди своїх батьків, і іншим категоріям осіб.
«Чому взагалі виникла ідея, щоб дитинка могла звернутися до адвоката, навіть не зважаючи на те, що вона це зробить поза волею своїх батьків чи опікунів? Тому що дитина може бути жертвою домашнього насильства. Або вона може, наприклад, ініціювати питання про позбавлення батьківських прав. Сьогодні адвокати не можуть ініціювати представлення інтересів дитини проти своїх родичів pro bono, тому що родичі є опікунами цієї дитини. Таких випадків багато, і тому ця категорія включена в законопроєкт, тому що ми бачимо цю проблему і розуміємо, що ніхто окрім нас не зможе допомогти таким дітям. І це стосується інших категорій осіб», – розповіла Валерія Коломієць.
Шодо розподілу навантаження на юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, і оплати їхньої праці, заступниця очільник профільного відомства зазначила, що за минулий рік адвокати надавали близько 30% всіх послуг, у той час як штатні юристи – близько 45% від усієї кількості послуг БПД. Тобто, саме у юристів наразі найбільше навантаження. При цьому близько 60% бюджету, який був виділений на БПД, пішов на оплату послуг адвокатів. У той же час штатні юристи отримали лиш близько 20-25%. Решта коштів пішла на адміністрування.
Ще один із викликів, які ставить перед собою команда Мін’юсту, за словами Валерії Коломієць, – це оптимізація роботи Центрів БПД, перегляд їх навантаження. «Необхідно проаналізувати, де можна об'єднати якісь центри або, знову ж таки, не орендувати приміщення, не платити зарплату юристу, який сидить і надає дві консультації на день у своєму бюро. Саме тому основна місія сьогодні – це діджиталізація. Не так важливо, щоб десь фізично знаходилися Центри БПД, набагато важливіше, щоб люди могли мати доступ до правосуддя навіть у себе з дому, щоб людина могла натиском однієї клавіші отримати правову допомогу», – наголосила заступниця Міністра юстиції.