Валерія Коломієць: Кожен третій клієнт системи БПД – особа похилого віку

З початку 2020 року до системи БПД звернулися 29,3 тис. осіб похилого віку. Деякі  з них, вирішивши одну юридичну проблему, продовжують звертатися за правовою допомогою з інших питань. Загалом, від громадян старше 60 років за січень-вересень цього року надійшло 43 тис. звернень про надання безоплатної правової допомоги. Про це зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

«Літні люди мають більше правових проблем у порівнянні з людьми інших вікових категорій. Принаймні, із загальної кількості осіб, які звернулися до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правої допомоги або бюро правової допомоги, таких людей – 28 відсотків. Тому правова допомога людям поважного віку – один з пріоритетів системи БПД», – зауважила заступниця очільника Мін’юсту.

«Ефективним засобом захисту прав осіб похилого віку є надання адресної правової допомоги. Фахівці місцевих центрів та бюро правової допомоги приїжджають до літної людини – додому, у геріатричний центр, лікарню тощо. Людині надають правову консультацію з питання, що її цікавить, а при потребі приймають звернення про надання вторинної правової допомоги. Цього року було здійснено майже 400 виїздів до людей похилого віку», – розповів в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Також для зручності наших клієнтів працює мережа дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги, з них 61 розміщено у геріатричних пансіонатах, будинках-інтернатах для людей похилого віку, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян тощо.

Найчастіше  вони звертаються до фахівців системи БПД з питань правових відносин в галузі пенсійного забезпечення – перерахунку, доплати до пенсії тощо.

«Нерідко старші люди звертаються щодо оскарження дій або бездіяльності органів Пенсійного фонду України. Їх часто відправляють з одного кабінету в інший, що може закінчитися тим, що в них опускаються руки, та, як наслідок, – з’являється недовіра до органів державної влади в цілому», – розповідає фахівчиня Вінницького місцевого центру  надання БВПД Дар’я Васильченко.

Також велика частка звернень надходить з майнових питань – як правильно оформити спадщину, розірвати договір дарування, оформити право власності на землю.

«Доволі часто доводиться допомагати літнім людям у справах, які стосуються стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків. Остання категорія справ складна психологічно. Адже люди похилого віку через суд домагаються того, що їхні діти мали б робити добровільно без судових рішень», – говорить фахівець Житомирського місцевого центру з надання БВПД Андрій Мілютін. 

Одна з таких життєвих історій сталася у Бердичеві. Літній чоловік живе з родиною свого дорослого сина в одній квартирі. Син фінансово не допомагає батькові, який має інвалідність, і навіть відмовляється платити за «комуналку». Чоловіку важко прожити на невелику пенсію, оскільки доводиться оплачувати лікування та комунальні платежі. Тому він звернувся до Бердичівського місцевого центру з надання БВПД з проханням допомогти стягнути з сина аліменти на своє утримання.

Фахівчиня місцевого центру Тетяна Геращенко склала позовну заяву до суду. Суд виніс рішення щодо задоволення позовної заяви та ухвалив стягувати аліменти на утримання батька у фіксованій сумі.

«За рішенням суду син має щомісячно сплачувати батьку 1500 гривень. Там, де не працюють закони моралі, залишається добиватись справедливості у суді. Коли ми виграли цю справу, я була щаслива, адже допомогла ще одній людини повірити у силу права», – говорить Тетяна Геращенко.

«Перепиши на мене квартиру» 

Досить гостра проблема для людей похилого віку – порушення майнових прав, зокрема, права власності на квартиру або будинок, а також земельну ділянку. 

Втратити власне житло – один з найбільших ризиків для літніх людей. Адже не лише шахраї, а й родичі можуть їх ошукати. Через правову необізнаність пенсіонери  підписують договір дарування квартири чи будинку з надією на те, що родичі чи знайомі будуть їх доглядати. Але, як показує практика, це дуже ризиковано – в результаті літні люди нерідко залишаються без даху над головою.Тому вони часто звертаються по юристів системи БПД з проханням допомогти розірвати договір дарування житла.

Нерідко проблеми виникають з договорами довічного утримання, оскільки людина, на чию користь було укладено договір, не виконує попередні домовленості щодо допомоги, догляду за дарувальником житла.

«Ці проблеми виникають у зв'язку з тим, що особи поважного віку є дуже довірливими й мало поінформованими щодо правових питань. Нерідко літні люди не можуть самостійно реалізувати свої права з огляду на фізіологічні особливості та вік», – говорить юрист Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Володимир Жалковський.

Так, до юристів Нікопольського місцевого центру з надання БВПД звернулась пенсіонерка, яка хотіла розірвати спадковий договір зі своїм онуком. Історія, на жаль, не унікальна. Онук, який після смерті бабусі набував право власності на її квартиру, пообіцяв забезпечити їй довічний догляд. Але щойно спадковий договір був підписаний, чоловік «забув» обіцянку, посилаючись на зайнятість.

Юрист місцевого центру Іван Перевертайло допоміг клієнтці скласти позовну заяву про розірвання спадкового договору. Суд повністю задовольнив вимоги клієнта та розірвав спірний договір, в результаті чого була знята і заборона відчуження на квартиру.

Заповіт або договір довічного утримання? 

Якщо особа бажає передати комусь своє майно після смерті, відповідно до Цивільного кодексу України вона має право скористатися декількома варіантами, а саме: скласти заповіт, укласти спадковий договір, договір дарування або договір довічного утримання.

«Щодо переваг заповіту: особа можете самостійно визначити спадкоємців та частку спадкового майна, яку їм буде передано. Також вагомим плюсом заповіту є можливість вказати умову отримання спадщини, без виконання якої спадкоємцеві буде відмовлено в її отриманні. Якщо заповідач змінить свою думку щодо спадкоємців, він має право змінити заповіт або скласти новий», – розповідає Дар’я Васильченко.

На відміну від заповіту спадковий договір є двостороннім правочином, тобто його не можна скасувати в односторонньому порядку. Його можна розірвати або за згодою сторін, уклавши нотаріально посвідчений договір про розірвання, або ж у судовому порядку за позовом однієї із сторін у разі невиконання або неможливості виконання розпоряджень відчужувача.

«Спадковий договір і його регулювання в українському законодавстві є недосконалим, що може створити проблеми при його укладенні та виконанні, а також при вирішенні питань оподаткування. Більш досконалою юридичною формою врегулювання подібних відносин, на відміну від спадкового договору, є договір довічного утримання (догляду), юридична конструкція якого містить більше гарантій для захисту правового статусу сторін», – переконаний Андрій Мілютін.

Договір дарування та договір довічного утримання – актуальна тема для діалогу з юристом системи надання безоплатної правової допомоги, який роз’яснить всі нюанси складення цих договорів. Якщо коротко, то за договором дарування майно передається іншій особі зараз або у майбутньому, причому безоплатно. Якщо ж літня особа бажає, щоб інша особа забезпечувала її утриманням та (або) доглядом довічно, за умови передачі такій особі взамін у власність житловий будинок, квартиру, інше нерухоме або рухоме майно, вона може укласти договір довічного утримання. Якщо цей договір не виконується, то його можна розірвати, однак лише за рішенням суду.

«Не можна сказати, який саме правочин кращий. Кожен з них має певну специфіку, свої плюси та мінусі. Тому перед складенням заповіту або укладанням того чи іншого договору краще поспілкуватися з юристом системи надання безоплатної правової допомоги. Відштовхуючись від конкретної ситуації та потреби людини, він роз’яснить порядок укладення та правові наслідки відповідних правовідносин», – говорить Володимир Жалковський.

Правопросвіта для літних людей

Літні люди часто мало обізнані про  свої права, механізми їх реалізації та захисту. Для них фахівці системи БПД регулярно проводять правопросвітницькі заходи у різних форматах, зокрема семінари, лекції, тематичні зустрічі тощо. Наприклад, за три останні місяці було проведено понад 120 правопросвітницьких заходів з питань реалізації і захисту прав людини та понад 40 – щодо запобігання втраті майна.

«Один з ефективних шляхів попередження втрати майна – це проведення правопросвітницьких лекцій. Літні люди мають усвідомити – перш ніж прийняти важливе рішення, варто порадитись з юристами», – говорить Андрій Мілютін.

Надання безоплатної правової допомоги людям похилого віку має певні особливості. Частіше вони самостійно відвідують центр або бюро, щоб особисто поспілкуватися з юристами, ніж отримують допомогу онлайн. А літні люди, яким важко самостійно пересуватися, телефонують до єдиного контакт центру системи БПД, щоб отримати консультації з правових питань.

«При наданні БПД людям поважного віку важливою є особиста комунікація. Роз’яснення мають надаватися звичайною, доступною та зрозумілою мовою, за можливості без використання складних юридичних термінів. Ці люди потребують додаткової уваги, а в деяких випадках – і  психологічної підтримки», – зазначає Володимир Жалковський.

Якщо людині потрібна консультація юриста, вона може звернутись до найближчого центру або бюро правової допомоги (адреси можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ ). Отримати юридичну консультацію можна також –вдома, зателефонувавши до єдиного контакт центру системи БПД за безкоштовним  номером 0 800 213 103. Щоб отримати роз’яснення з правових питань можна також надіслати повідомлення у месенджер Фейсбук-сторінки https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/.