Відновне правосуддя: як працює пілотний проєкт у Луганській та Харківській областях

Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», що реалізується з березня цього року на базі системи з надання безоплатної правової допомоги в шести областях, має бути поширений на всю Україну. Про це йшлося на круглому столі в Харкові, де обговорювалися результати реалізації проекту з відновного правосуддя для неповнолітніх.  

«За час дії цього «пілоту» поінформовано про можливість реалізації програми 212 неповнолітніх, отримано згоду сторін про участь від 63 осіб, укладено 50 медіаційних угод. Я оцінюю проєкт як успішний, і ми будемо далі його розвивати й поширювати на всю Україну», – сказав директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Кожний регіон за час реалізації проекту напрацював свій досвід. Зокрема, у Харківській та Луганській областях підписано 15 заяв-згод на участь у програмі з відновного правосуддя, укладено 13 медіаційних угод.

Практика відновного правосуддя важлива для суспільства. Вона усуває тотальний страх, що за будь-яке правопорушення, вчинене не зловмисно, а через незнання законів чи просто з підліткової зухвалості, настане жорстке покарання, яке перекреслить усе подальше життя.

Ресоціалізація, повернення неповнолітнього до суспільства ефективніша за покарання. Не каральний підхід, а вміння домовлятися, – це те, чого потрібно вчитися.

«Для забезпечення сталості проєкту слід навчати медіації не лише адвокатів, а й працівників центрів та бюро правової допомоги. Вважаю, що перспективи щодо цього проєкту у нас прекрасні», – зазначив Олексій Бонюк. 

Керівниця програми захисту дітей Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Наїра Аветісян наголосила, що наразі край потрібне кроссекторальне партнерство інституцій, які займаються захистом дітей.  

Відновне правосуддя важливе не лише для потерпілих та правопорушників, але й для всього суспільства.

«Якщо дитина втрачає свободу, потрапляє за ґрати, вона дуже рідко змінюється. У 99% випадків поведінку дитини визначає середовище», – зазначила Наїра Аветісян.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях Анатолій Бородавка розповів про індивідуальний підхід до кожного неповнолітнього, який бере участь у програмі з відновного правосуддя.

«Мені приємно бачити, як змінюється дитина після завершення програми з ресоцалізації.  Вона справді стає інакшою, повертається в суспільство з новими для неї цінностями, зміненим поглядом на життя», – сказав Анатолій Бородавка.

До програми з відновного правосуддя залучаються громадські організації, соціальні служби, правоохоронні органи, медіатори, психологи та інші. Система безоплатної правової допомоги – саме та з’єднувальна ланка, яка забезпечує взаємодію всіх цих інституцій.

Учасники круглого столу наголошували, що слід працювати не лише з неповнолітніми, а й з їхнім оточенням, особливо з батьками. Це важливо, щоб дитина після ресоціалізації не потрапила під вплив несприятливого середовища, яке може знову спонукати її до негативних вчинків.

Присутні на круглому столі відзначали, що участь в пілотному проекті з відновного правосуддя для них – це робота у команді однодумців, які прагнуть однієї мети – не допустити, щоб дитина, яка оступилася, була втрачена для суспільства назавжди.

Довідково. Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» впроваджується Міністерством юстиції України, Генеральною прокуратурою України на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Платформа прав людини».