Місяць тому Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 9-р(II)/2022 у справі за конституційною скаргою ПрАТ «Одестеплокомуненерго» щодо конституційності окремого припису статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо непорушності права власності).
Справа в тому, що ще у 2017 році до Міністерства юстиції України надійшла скарга Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про те, що в результаті реєстраційних дій з власності територіальної громади м. Одеса вибуло комунальне майно та земельна ділянка, площею 0,55 га. Право власності було зареєстровано ПрАТ «Одесатеплокомуненерго» на незавершене будівництво у м. Одеса (об’єкт незавершеного будівництва). Після розгляду скарги відповідне рішення про реєстрацію було скасовано з огляду на відсутність належного документального підтвердження виникнення у ПрАТ «Одесатеплокомуненерго» права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Підприємство оскаржило відповідний наказ Мін'юсту, але його позови у трьох судах (першої, апеляційної та касаційної інстанції) було залишено без задоволено.
Зрештою, ПрАТ «Одесатеплокомуненерго» звернулося до Конституційного Суду України зі скаргою, в якій зауважував на вимогах законодавства про виникнення права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації прав, а також зауважував, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, у тому числі за помилки, допущені державою в особі державних органів або уповноважених державою суб’єктів, а людина за діяльність держави відповідальності не несе, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу. Про те, яким було рішення КСУ по справі, що воно значить та як може вплинути на чинне законодавство – розповів керівник Офісу протидії рейдерству Мін'юсту Віктор Дубовик у своєму матеріалі на сайті видання "Юридична практика".
Так, єдине, що Конституційний Суд України визнав таким, що є неконституційним, — це припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону про державну реєстрацію в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 № 2255-IX, а саме «скасування рішення державного реєстратора». Цей припис, визнаний неконституційним, втрачає чинність через 6 місяців з дня ухвалення Рішення КСУ.
«Тобто, це спростовує міф, який почали поширювати деякі представники професійної спільноти про те, що Мін’юст позбавлено повноважень з розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав», – зазначив Віктор Дубовик та роз'яснив, чому саме.
По-перше, такі повноваження передбачені Законом про державну реєстрацію не у приписі, що був визнаний неконституційним, а в інших нормативних положеннях, які не були визнані неконституційними.
По-друге, є чинними і не визнані неконституційними положення частини 3 статті 26 Закону про державну реєстрацію, відповідно до якої у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Мін’юсту, відповідні права чи обтяження припиняються.
По-третє, є чинними і не визнані неконституційними приписи частини восьмої статті 37 Закону про державну реєстрацію, що визначають особливості виконання рішення, передбаченого пунктом 1 частини сьомої цієї статті, посадовою особою Міністерства юстиції України.
По-четверте, чинними залишаються і приписи абзацу 9 частини сьомої статті 37 Закону про державну реєстрацію, відповідно до якого рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Мін’юстом.
«Зазначене переконливо свідчить про те, що адміністративна форма захисту права власності та інших речових прав, у тому числі щодо повноважень Мін’юсту з розгляду скарг на рішення держаного реєстратора про державну реєстрацію прав, не визнана Конституційним Судом України неконституційною. Про це свідчить і мотивувальна частина рішення КСУ, в якій відсутні висновки про виключність судової форми захисту в разі порушення права власності або інших речових прав», – поясник керівник Офісу протидії рейдерству.
У своєму рішенні КСУ застосував 3 критерії, яким має відповідати втручання держави у право мирного володіння майном, а саме:
Після оцінки відповідності Закону усім цим критеріям, Конституційний Суд України зазначив, що оспорюваний припис статті 37 Закону всупереч принципам «відповідальності держави перед людиною» та «добропорядного врядування» не встановлює домірних засобів втручання у право власності у випадках, коли підставою для скасування рішення про державну реєстрацію прав є помилкові рішення та дії державного реєстратора.
Для того ж, аби в подальшому скасування Мін’юстом рішення державного реєстратора про реєстрацію права відповідало принципам «добропорядного врядування» та правової визначеності, а також було співмірним меті втручання у право на майно, за словами Віктора Дубовика, варто внести необхідні зміни до чинного законодавства. А саме:
«Такі зміни дозволяють учасникам правовідносин у сфері державної реєстрації, у тому числі заявникам й іншим особам, які вважають свої права порушеними внаслідок проведеної державної реєстрації, прогнозувати правові наслідки тих чи інших порушень з боку державного реєстратора, та передбачатимуть скасування рішення про державну реєстрацію лише у тих випадках, коли таке рішення не могло бути прийнято відповідно до приписів Закону про державну реєстрацію, що зробить таке втручання держави співмірним легітимній меті – забезпеченню гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження», – зазначив Віктор Дубовик.
«Після прийняття Рішення КСУ розпочато роботу в окресленому Конституційним Судом України напрямі. Вона виконується паралельно з розглядом та вирішенням скарг у сфері державної реєстрації, а також запровадженням інших додаткових правових механізмів задля захисту активів громадян, бізнесу, іноземних інвесторів, держави і територіальних громад, у тому числі в умовах дії воєнного стану», – резюмував керівник Офісу протидії рейдерству.