Близько 30 електронних копій документів Державного архіву Київської області було презентовано на виставці у 3-х тематичних блоках: «Родовід поета Максима Рильського», «Максим Рильський. Становлення» та «Життя і діяльність Максима Рильського. 30-60-ті рр. ХХ ст.». Основна частина архівних документів вперше представлена широкому загалу, зокрема, відомості про родовід Максима Рильського, початок його трудової діяльності, драматичні події в житті поета у 30-50 рр. ХХ століття.
У тематичному блоці «Родовід поета Максима Рильського» представлені герб і родовід дворян Рильських, план їх родового маєтку – містечка Романівки, автографи пращурів поета.
На церемонії презентації були представлені оригінали дворянських родоводних книг з родоводом Рильських, газет 40-х років ХХ століття з публікаціями поета, рукописів М.Т.Рильського.
Розділ «Максим Рильський. Становлення» присвячений дитинству, юності та першим крокам самостійного життя поета, набуттю ним педагогічного досвіду у 1-й та 2-й трудових залізничних школах в м. Києві. Звертає на себе увагу документ, що підтверджує роботу Максима Рильського саме у 1-й трудовій залізничній школі, оскільки цей факт у відомих біографічних джерелах не висвітлений.
Найбільш драматичним подіям у житті поета присвячений розділ «Життя і діяльність Максима Рильського. 30-60-ті рр. ХХ ст.». Цей період, пов’язаний з ув’язненням поета до Лук’янівської тюрми м. Києва та подальшим зламом його світогляду, відмовою від спостерігальної позиції щодо радянської дійсності та переходу до активної співпраці з владою. Але «терези», на які були покладені життя і творчість поета, не раз хиталися у бік паплюження і нищення його як особистості за надуманими звинуваченнями в українському буржуазному націоналізмі, «захвалюванні» інших опальних авторів тощо. Розгортання цькування М.Т.Рильського у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. висвітлено на підставі документів партійних організацій: Спілки Радянських письменників України, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України, Київського обкому КП(б)У. Разом з тим, перша половина 40-х років – період найбільшого творчого злету та оцінення праці М.Рильського, що знайшло відображення у невідомому широкому загалу документі – пропозиції щодо представлення його до нагородження медаллю «За оборону Москвы». Завершує показ екранізованих копій архівних документів рукопис однієї з останніх книг М.Рильського, його творчого та етичного заповіту прийдешнім поколінням, - «Вечірніх розмов», з правками редактора і самого автора (оригінал зберігається в Державному архіві Київської області).
У заході взяли участь онук поета Максима Рильського , директор Літературно-меморіального музею Максима Рильського В.Л. Колесник, завідувач архівом Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського доктор історичних наук В.К. Борисенко, старший науковий співробітник Національного музею літератури України Н.М. Кучер, начальник відділу у справах релігії та національностей Управління культури, національностей та релігій Ткачук Л.С., представники державних установ та громадських організацій, науковці, учні-члени Київського обласного комунального позашкільного закладу «Мала академія наук».