Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (далі - Комісія) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України, утвореним з метою сприяння досягненню Україною відповідності Копенгагенським критеріям 1993 року щодо набуття членства в Європейському Союзі. Комісія створена на підставі Указу Президента України від 5 липня 2005 року № 1049/2005.
Головою Комісії є Міністр юстиції України Сергій Головатий. До складу Комісії увійшли відомі українські науковці, представники усіх гілок влади та різноманітних інститутів правничої галузі, що відкрило перспективи для всебічного вирішення тих завдань, для яких, власне, і було утворено Комісію. Персональний склад Комісії затверджено Указом Президента № 1223/2005 від 31 серпня 2005 року.
Основними завданнями Комісії відповідно до Указу Президента України від 5 липня 2005 року № 1049/2005 є:
підготовка пропозицій щодо досягнення Україною відповідності політичній складовій Копенгагенських критеріїв та виконання відповідних положень Плану дій "Україна - Європейський Союз";
проведення моніторингу ефективності реалізації нормативно-правових актів стосовно відповідності вимогам політичної складової Копенгагенських критеріїв і відповідних положень Плану дій "Україна - Європейський Союз" та підготовка проектів законодавчих, інших нормативно-правових актів;
підготовка довідкових матеріалів, що стосуються питань відповідності вимогам політичної складової Копенгагенських критеріїв, виконання відповідних положень Плану дій "Україна - Європейський Союз", вжиття заходів до висвітлення цієї роботи в засобах масової інформації.
9 листопада 2005 року відбулося інавгураційне (перше) засідання Комісії за участю Президента України, на якому Президент України визначив першочергові завдання Комісії:
розроблення плану дій щодо виконання Україною взятих на себе перед Радою Європи зобов’язань;
реалізація плану дій Україна – Європейський Союз, метою якого є впровадження переговорного процесу з питань асоційованого членства держави в Європейському Союзі;
розроблення заходів, спрямованих на конкретне наповнення та реалізацію вищенаведених двох напрямків.
16 листопада 2005 року відбулося друге пленарне засідання Комісії, на якому у її структурі було сформовано три Комітети, затверджено їх персональний склад та визначено пріоритетні напрямки діяльності.
У рамках діяльності Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права працюють три Комітети.
У Висновку Національна комісія вказала, що процес розгляду та ухвалення Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції України 1996 року супроводжувався грубим порушенням вимог Розділу ХІІІ Конституції України та процедури розгляду законопроектів, визначеної Регламентом Верховної Ради України. На підставі порівняльного аналізу тексту Закону про внесення змін до Конституції України та документів Ради Європи Комісія також встановила невідповідність Закону європейським стандартам. У підсумку Комісія дійшла висновку, що Закон України "Про внесення змін до Конституції України„ від 8 грудня 2004 року №2222-VI слід розглядати як actum nullum ab initio [акт, недійсний з моменту виникнення], і тому він не може вважатися складовою чинної Конституції України, а отже, є всі підстави для звернення до Конституційного Суду України з приводу визнання цього Закону неконституційним.
25 січня 2006 року відбулося четверте пленарне засідання Комісії, на якому було розглянуто і попередньо схвалено проект Концепції удосконалення системи судоустрою та забезпечення справедливого судочинства і проект Рекомендацій щодо здійснення судової реформи у 2006 році.
Відповідно до цієї Концепції основні завдання подальшого розвитку правосуддя полягають у реальному забезпеченні верховенства права і права кожного на справедливий судовий розгляд незалежним і неупередженим судом. Концепція спрямована також на створення ефективної системи безоплатної правової допомоги, запровадження відкритого доступу до судових рішень та утвердження незалежності суддів.
Разом із Концепцією Комісія затвердила і Рекомендації щодо здійснення судової реформи у 2006 році, які спрямовані на створення умов для належного забезпечення діяльності судової влади, покращення якості кадрового забезпечення суддівського корпусу, удосконалення системи судоустрою і підвищення ефективності судового захисту.
Відповідно до рішення Комісії, ухваленого 14 лютого 2006 року на її п’ятому пленарному засіданні, Концепцію було надіслано до Ради Європи – для експертизи, та до усіх судових установ України (усіх рівнів та всіх видів юрисдикції) – для отримання відгуків.
У відповідь до Комісії від судів загальної юрисдикції (зокрема, від Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, апеляційних та місцевих судів), інших установ судової влади (зокрема, від Ради суддів військових судів, Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Одеського апеляційного округу), а також об’єднань суддів (зокрема, від Всеукраїнської незалежної суддівської асоціації, членами якої є близько 1500 судів України) надійшло 72 відгуки з пропозиціями і зауваженнями щодо Концепції; з-поміж них: 19 відгуків – від місцевих судів, 10 – від апеляційних господарських судів, 20 – від обласних господарських судів.
У процесі обговорення Концепції удосконалення системи судоустрою та забезпечення справедливого судочинства відповідно до європейських стандартів було внесено зміни в її назву. Комісія дійшла згоди щодо того, що разом із здійсненням судової реформи в країні варто також запровадити в активний термінообіг таке юридичне поняття, як судівництво, стосовно чого Комісія спиралася на відповідні висновки експертів. Комісія також встановила, що вказаний документ цілком вписується в правові рамки Конституції України, яка жодним чином не впливає на його реалізацію. Концепція розрахована на довгострокову перспективу.
На цьому ж пленарному засіданні Комісія розглянула Концепцію формування безоплатної правової допомоги в Україні, яка спрямована на реалізацію права людини на доступ до правосуддя відповідно до Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Концепція формування безоплатної правової допомоги в Україні обумовлює загальні принципи формування і функціонування системи безоплатної правової допомоги в Україні, зокрема:
встановлює критерії доступу особи до безоплатної правової допомоги;
створює умови для добровільної та ініціативної участі в наданні безоплатної правової допомоги з боку представників юридичної професії;
пропонує нові підходи до формування бюджетного забезпечення системи;
визначає принципи організації управління системою.
У Концепції передбачена поетапна реалізація системних заходів щодо формування системи безоплатної правової допомоги в Україні.
За підсумками шостого пленарного засідання Комісії обидві концепції були остаточно схвалені та надіслані Президенту України для затвердження їх відповідними Указами.
27 квітня 2006 року відбулося сьоме пленарне засідання Комісії, на якому було розглянуто: Концепцію державної політики України в сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні, а також проекти законів України, розроблених з урахуванням положень Концепції удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.
Метою зазначеної Концепції є забезпечення становлення в Україні системи кримінальної юстиції та органів правопорядку.
Концепція спрямована на:
створення науково обґрунтованої методологічної основи становлення нової системи кримінальної юстиції та органів правопорядку в Україні;
проведення гуманізації кримінального законодавства шляхом декриміналізації багатьох кримінально-караних діянь;
реформування процедури і організації проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
удосконалення порядку судового розгляду справ про кримінальні правопорушення та уніфікацію судових процедур з цивільним і адміністративним судочинством у тій частині, де не повинно бути розбіжностей, обумовлених предметом і завданням кримінального судочинства;
забезпечення справедливого кримінального судочинства;
проведення необхідних інституційних змін системи органів правопорядку тощо.
Комісія вирішила взяти за основу проект Концепції в редакції від 27 квітня 2006 року, провести обговорення схваленого документу серед представників широких наукових кіл за участю фахівців у сфері кримінального та кримінального процесуального права. Після цього доопрацьований варіант Концепції буде винесено на пленарне засідання Національної комісії.
На цьому ж засіданні Комісія розглянула проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо удосконалення законодавства про судоустрій", розроблений з урахуванням Концепції удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, та прийняла рішення направити його до Ради суддів України та Верховного Суду України для надання пропозицій.
Комісія також схвалила проекти законів України „Про судовий збір" і „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування судової влади" та направила їх Президентові України.
За результатами обговорення питання юридичної освіти в Україні у складі Комісії було створено робочу групу для вироблення підходів щодо реформування системи юридичної освіти.
На пленарному засіданні Комісії також було обговорено питання про відзначення 10-ї річниці Конституції України. Комісія вирішила звернутися до Президента України з пропозицією провести відзначення цієї події на високому державному рівні. З цією метою запропонувати Президентові України утворити Організаційний комітет, а також провести урочисте засідання Верховної Ради України за участю Президента України та депутатів попередніх скликань, які 28 червня 1996 року проголосували за прийняття Конституції України. Запропоновано також проведення з цієї нагоди Всеукраїнської науково-практичної конференції, робоча назва якої: „10 років з Конституцією. А чи за Конституцією?".
11 липня 2006 року відбулося восьме пленарне засідання Комісії, на якому було розглянуто та схвалено: проекти Законів України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" та „Про внесення змін до Закону України „Про статус суддів", проект Концепції державної мовної політики в Україні, нову редакцію офіційного перекладу на українську мову Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та законопроект „Про внесення змін до Закону України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" відповідно до тексту нової редакції перекладу Хартії, проект Закону України „Про внесення змін до статті 124 Конституції України".
Комісія схвалила два важливі законопроекти, розроблені відповідно до положень Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року N 361/2006.
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій" розроблений з метою вдосконалення системи судів загальної юрисдикції, обмеження адміністративних повноважень голови суду, вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів, створення нової системи кваліфікаційних комісій суддів, утворення постійно діючої Дисциплінарної комісії суддів, регламентації функціонування Національної школи суддів тощо.
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" розроблений з метою удосконалення системи соціального забезпечення суддів та механізму оплати їх праці з одночасним скасуванням пільг, що не обумовлені статусом судді, встановлення чітких критеріїв визначення розміру посадових окладів та інших умов оплати праці, посилення гарантій пенсійного забезпечення та довічного утримання суддів, удосконалення порядку складення суддями присяги та притягнення до відповідальності за її порушення, визначення порядку та умов участі суддів у роботі органів та установ судової влади, діяльність яких не пов’язана зі здійсненням судочинства, визначення механізму забезпечення суддів житлом тощо.
Концепція спрямована на утвердження української мови як державної (офіційної) у всіх сферах суспільного життя на всій території України. Однією з обов’язкових умов для зайняття відповідних посад є володіння державною мовою та її використання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Концепція передбачає гарантування вільного розвитку, використання та захист мов національних меншин, особливо тих, що опинились під загрозою зникнення. Гарантування вільного розвитку мов національних меншин має відбуватись відповідно до Конституції України і законів України з урахуванням стану кожної з них та реальних можливостей держави. У процесі обговорення члени Національної комісії погодили текст Концепції та прийняли рішення направити його Президентові України для схвалення.
На цьому ж пленарному засіданні Комісія розглянула та схвалила нову редакцію офіційного перекладу на українську мову Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Новий переклад спрямований на усунення протиріч між текстом Хартії оригінальною мовою (англійською та французькою) та попереднім перекладом цього документа, який через нееквівалентність термінів зумовлював хибну інтерпретацію суті Хартії та не відповідав її меті та об’єкту.
Вказаний законопроект розроблений Міністерством закордонних справ, схвалений Міжвідомчою робочою групою з питань імплементації Хартії, очолюваної представником України в Раді ООН з прав людини, консультантом аналітичного відділу Департаменту секретаріату Міністра закордонних справ України, членом Національної комісії, професором В.А.Василенком.
У проекті Закону зокрема уточнюється перелік мов, які потребують особливих заходів захисту та мов, на які поширюються заходи загальної підтримки.
Зазначений законопроект спрямований на створення юридичних передумов для ратифікації Римського Статуту, оскільки у 2002 році Конституційний Суд України визнав низку положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду такими, що суперечать Конституції України. Внесення змін до Конституції України та наступна ратифікація Римського Статуту наблизить Україну до стандартів Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи та Європейського Союзу у сфері верховенства права та дотримання прав людини, а також сприятимуть забезпеченню невідворотності покарання за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів, які викликають занепокоєння світової спільноти.
Вказані вище законопроекти Національна комісія направить Президентові України як суб’єкту законодавчої ініціативи для внесення їх на розгляд Верховної Ради України.